Чому Чорне море називається чорним?
Багато хто задається питанням, чому ж Чорне море називають чорним? Правда воно чорного кольору і в чому причина такої назви?
Відповідь на це питання можна отримати, пролітаючи над ним на літаку — з висоти воно дійсно виглядає чорним, на відміну від Середземного та інших морів. Але насправді, питання сягає своїм корінням далеко в історію, інформує UkrMedia.
І болгари його звуть — Чорно море, і італійці — Маре Неро, і французи — Мер Нуар, і англійці — Блек Сі, і німці — Шварце Мєєр. Навіть по-турецьки «Кара-Деніз» не що інше, як «Чорне море».
Звідки ж така одностайність у найменуванні цього дивовижно синього моря, яке підкорює нас своєю променистою безтурботністю? Звичайно, трапляються дні, коли море розсерджене і тоді його лик темніє до синювато-фіолетового. Але це буває рідко, та й то лише у важкий для нього зимовий час.
А в ясну погоду з ранньої весни і до пізньої осені Чорне море надовго запам’ятовується своєю соковитою синявою, що переходить у світлі бірюзові тони з наближенням до берега. «Небо хоче бути прекрасним, море хоче бути — як небо!» — поетично сказав про це В.Брюсов. І все ж таки, хто і коли прозвав це море Чорним?
Є така цікава наука — топоніміка, яка вивчає походження географічних назв (топонімів). Згідно з даними цієї науки, існує щонайменше дві основні версії походження назви Чорного моря.
Її висунув давньогрецький географ та історик Страбон, що жив у I столітті до н. е. На його думку, Чорним назвали море грецькі колоністи, яких тут колись неприємно вразили шторми, тумани, невідомі дикі береги, населені ворожими скіфами і таврами. І вони дали суворому незнайомцю відповідне ім’я — Понтос Аксейнос — «море негостинне», або «чорне». Потім, примостившись берега, поріднившись з морем добрих і світлих казок, греки стали називати його Понтос Евксейнос — «гостинне море». Але перше ім’я не забулося, як перша любов.
У I тисячолітті до н. е., задовго до появи тут необережних на мову грецьких колоністів, на східних і північних берегах Азовського моря жили індійські племена — меоти, сінди й інші, які і дали назву сусідньому морю — Темарун, що означає буквально «чорне море». Це вийшло в результаті чисто візуального порівняння кольору поверхні двох морів, іменованих нині Азовським і Чорним. З гористих берегів Кавказу останнє здається спостерігачеві більш темним, в чому можна переконатися і зараз. А раз темне — значить, чорне. Меотів на берегах згаданих морів змінили скіфи, які повністю погодилися з такою характеристикою Чорного моря. І прозвали його по-своєму — Ахшаена, тобто «темне, чорне».
Є й інші версії
Наприклад, одна з них свідчить, що море так назвали за те, що після шторму на його берегах залишається чорний мул. Але це не зовсім так, іл насправді не чорний, а сірий. Хоча. хто його знає, як все це бачилося в давнину.
Крім того, існує ще одна гіпотеза походження назви «Чорне море», висунута сучасними гідрологами. Справа в тому, що будь-які металеві предмети, ті ж якорі кораблів, опущені на деяку чорноморську глибину, піднімаються на поверхню почорнілими під дією сірководню, що знаходиться в глибинах моря. Ця властивість напевно була помічена ще з давніх-давен і, безперечно, могла послужити закріпленням за морем ось такої дивної назви.
Взагалі ж море здатне приймати найрізноманітніші кольори і відтінки. Скажімо, в лютому-березні можна виявити, що вода біля чорноморських берегів не блакитна, як зазвичай, а бура. Ця колірна метаморфоза — явище вже біологічного характеру і викликається воно масовим розмноженням найдрібніших одноклітинних водоростей. Починається цвітіння води, як кажуть у народі.
У «колірній гаммі» Чорного моря багато цікавого. У всьому іншому дивного і цікавого — взагалі не злічити.
Источник
Чому Чорне море назвали «чорним»?
У різні часи Чорне море мало свої назви. Скіфи називали його Тана, іранці – Ахшаена, стародавні греки – Понт Айксинським (Евксинський). Однак у мові більшості народів Чорне море завжди було «чорним».
Але хіба воно має такий колір? Адже в ясну погоду його води небесно-блакитні або зелені, в похмуру – фіолетові, а на заході – з рожевим відтінком. Чому ж море називають чорним? Звідки взялася така назва? Цьому існує декілька пояснень.
Версія Страбона
Однією з найбільш поширених вважається версія історика Страбона, згідно з якою Чорним водойма прозвали грецькі колоністи. Колись, прибувши до його берегів, вони були неприємно вражені дощами, штормами і шквалами, а також ворожістю проживали тут таврів і скіфів. Завдяки цьому греки дали морю назву Понт Айксинським, що означає «Негостинне море», або «чорне».
Пізніше, коли колоністи оселилися на узбережжі і подружилися з корінними народами, вони перейменували його в Понт Евксінський, або «Гостинне море». Однак перша назва збереглася до наших днів.
Втім, у літописах Страбона можна зустріти згадки про те, що в античні часи Чорне море називали і просто «морем», а в X–XIV століттях деякі арабські і давньоруські джерела називали його «російським», що було пов’язано з путешествовавшими по морській гладі мореплавцями з Давньої Русі.
Гіпотеза моряків
Як і греки, багато моряки у давнину говорили на морі «Чорне» через штормів, під час яких воно темніло. Цю версію не можна вважати достовірною, оскільки погана погода на Чорному морі буває досить рідко, а сильні бурі трапляються не частіше 15-17 разів в році.
До того ж зміна кольору морської води при несприятливих погодних умовах характерно для багатьох водойм планети. Є думка, що моряки могли відштовхуватися від характерного чорного мулу, який накопичується на його узбережжі після штормів.
Турецька легенда
Відповідно до турецької версією, на дні Чорного моря ховається богатирський меч, який був викинутий у воду за останнім бажанням вмирав чаклуна Алі. Турки вважали, що в спробі витягти зі своїх глибин смертоносну зброю море хвилюється і стає чорним.
Інша гіпотеза схожа з історією про грецьких колоністів. Стверджують, що коли-то турецькі воїни намагалися підкорити населення, яке мешкало на узбережжі, однак зустріли запеклий опір і прозвали море Кара-Денгіз – «чорне».
Версія гідрологів
Цікаву версію висунули гідрологи, які займалися вивченням морських глибин. На їхню думку, море отримало свою назву із-за того, що металеві предмети (зокрема, якорі), які піднімаються з його дна, виявляються почорнілими. Причина цього криється у великій кількості сірководню, яким насичена вода на глибинах нижче 150 метрів. Потрапляючи на метал, він покриває його тонким темним нальотом.
Великі скупчення сірководню пов’язані з малим розміром Чорного моря і утрудненим обміном водою між ним і Атлантичним океаном. Незначна величина припливів і погана змішуваність призводять до утворення двох шарів морської води верхнього опресненного, що містить велику кількість кисню, і нижнього більш солоного і щільного, погано збагачуваного киснем.
Сірководень, що утворюється в глибинному шарі, являє собою продукт життєдіяльності мікроорганізмів, які за мільйони років накопичили на дні мільйони тонн безбарвного газу.
Інші версії
Деякі історики вважають, що назва моря пов’язана з загальноприйнятим в Азії колірним позначенням сторін світу. Північ у азіатських народів має чорний колір, звідси й ім’я водойми, розташованої на північ від азіатських держав. Існує також гіпотеза, що море прозвали Чорним індійські племена (сінди, меоти), які проживали на північному і східному узбережжі Азовського моря задовго до прибуття грецьких колоністів.
Азовське море візуально здавалося їм більш світлим, тому сусіднього вони дали ім’я «чорного». Пізніше на місці проживання меотів оселилися іранці, які прийняли подібну назву, але перейменували його на свій лад – Ахшаена, або «темний».
Источник
Почему черное море назвали черным
Почему в мире столько наименований «цветовых» морей. Есть Красное, учёные доказывают, что под цвет красных водорослей. Жёлтое море под цвет населяющей её расы. Белое, понятно из-за льдов. Мраморное, наверно из-за особых переливов воды. А почему Чёрное море названо именно так.
Совсем недавно, какие-то 8000 тысяч лет назад, Чёрное море было озером. Оно одно из самых молодых на планете. Каждая страна, которая граничит с ним, а их шесть государств, на своём берегу имеет прекрасные пляжи.
Чистейшая голубая вода, множество видов растений, живых существ делают особенно его уникальным. В разное время дня море имеет различные оттенки, от свело-голубого и зелёного, до фиолетового, розового. Так почему же его назвали чёрным.
Легенды названий
Пролетая на самолёте, с высоты оно действительно самое черное по сравнению с Азовским или Средиземным. На такой высоте раньше люди не бывали, чтобы видеть ту черноту, которая предстаёт с высоты птичьего полёта.
С древних времена проживали или покоряли берега разные народности: скифы, древние греки, иранцы, болгары, а позже русичи, итальянцы, они давали свои названия. Но основой всегда являлось слово «чёрное». Существует несколько легенд.
- Одной из древних версий является гипотеза историка Страбона, жившего в 1 веке до н. э. Он утверждал, что греческие колонисты, прибывшие на дикие берега, были застигнуты сильным штормом. Всё было мрачное, тёмное. А местные жители, населявшие берега, встретили их враждебно. Обычаем у них было приносить в жертву богам пришлых людей. Греки назвали море Понтос Аксейнос – «море негостеприимное», «чёрное». Но со временем обжившись, подружившись с местным населением, дали название Понтос Эвксинский, что означает «гостеприимное море».
- Следующая версия. В одной из турецких легенд говориться, что на дне Чёрного моря лежит меч бога по имени Али. Но море не хочет хранить этот меч. Оно пытается выбросить его на берег и становиться чёрным.
- Каждая народность, живущая на берегу моря, даёт ему своё название. На севере побережья живут турки, они дали название Кара- Дениз. Путешествуя, османцы видели с гор Кавказа тёмное, волнующееся море и сравнивали с близ лежащим светлым Каспийским. Ещё более древнее название по-турецки Ахшаена, содержит значение слова «чёрный».
- Новая гипотеза такова, когда Магеллан подплывал к берегам, то был сильный шторм. Вода была тёмная. По этому впечатлению закрепилось название.
Научные гипотезы
Более научное обоснование основано на том, что в глубинах моря много сероводорода. Когда моряки поднимали якоря наверх, то они окисляясь, становились тёмными. Следующая версия заключается в том. что после шторма водоросли, выброшенные на берег, высыхали, становились тёмными.
Заключение
Химики, географы, историки спорят и поныне, каждый может прав в своей теории. А море принимает разнообразные оттенки и цвета, меняясь от времени года и даже дня, привлекая к себе всё больше туристов
📌 Понравилась статья? Хотите получать подобные статьи каждый день?
Источник
Чому Чорне море назвали Чорним?
Чорне море протягом багатьох століть змінило кілька назв. Грецькі мореплавці VI-V століть до н. е.. називали його Понтос Аксейнос (або Понт Евксінський), що означає «важкопрохідне море» – через те, що в морі немає островів, за якими можна було сховатися в шторм. Інші його історичні назви – Темарун, Кіммерійське, Скіфське, Таврійське, Сурозьке, Святе і т. д.
За однією з версій, море назвали Чорним турки, які намагалися підкорити населення його узбережжя, але зустріли таке шалений опір, що прозвали море Караденіз, що означає «чорне», «негостинне».
З точки зору моряків, море називається Чорним через сильні шторми, під час яких вода в морі темніє під чорними хмарами. Правда, сильні шторми на Чорному морі бувають рідко, і сильне хвилювання (більше 6 балів) теж – не частіше 17 днів у році. А зміна кольору води в похмуру погоду характерно для будь-якого моря.
Стверджують також, що море могли назвати Чорним за чорного мулу, який залишається після шторму на березі. Але мул цей швидше сірого, ніж чорного кольору.
За версією гідрологів, море називається Чорним тому, що будь-які металеві предмети (наприклад, якоря), опущені на велику глибину, піднімаються на поверхню почорнілими. Причина – сірководень, яким насичена чорноморська вода на глибині більше 200 метрів.
Через сірководню Чорне море ще називають «морем мертвих глибин». Справа в тому, що вода там перемішується погано, і на дні накопичується сірководень. Це продукт життєдіяльності бактерій, які у великій кількості мешкають на глибині. Вони розкладають трупи тварин і рослин. Починаючи з глибини 150-200 метрів ніякого іншого життя в Чорному морі немає. За мільйони років бактерії накопичили більше мільярда тонн сірководню.
Источник
Чому Чорне море назвали Чорним?
Коли в шторм, низько, над самим морем, пролітають похмурі чорні хмари, розсіяний сонячне світло ледве просочується крізь них – серед дня наступають глибокі сутінки, і море в таку погоду може здатися зовсім чорним – хоча більшу частину чорноти до його кольором може додати страх перед негодою.
Ось так, найімовірніше, і з’явилася назва «Чорне море». Адже тюркські або перські мандрівники, що дали морю це ім’я, прийшли сюди з берегів більш сонячного Середземного моря, де і зими-то справжньої не буває. Побачили переселенці перший зимовий шторм, і сказали – чорне море! Ашхани (темне, чорне море) – по давньоіранська. Кара Деніз – по тюркською. Так воно, до цього дня, по-турецьки і називається. Тим більше, що Середземне море, що омиває так полюбився російським курортникам південний берег Туреччини, у тюркських народів, включаючи самих турків, називається Білим – Ак-Деніз. Так що, для перших тюркських переселенців Середземне і Чорне моря здалися різними настільки, що їм дали засівання назви.
Скіфи – степові кочівники століттями жили на теренах причорноморських степів називали його Тана – темне. І по-болгарськи – Чорно Море, і по-українськи Чорне море, і по-румунськи – Marea Neagra, і по-російськи – Чорне море.
Ця гіпотеза про походження назви «Чорне море» – найбільш ймовірна версія, її визнають більшість істориків і океанографів. Адже і елліни, що прийшли сюди на тисячу років раніше східних мандрівників, спочатку назвали це море Понтос Аксенос – негостинне, вороже море. Правда, поживши тут подовше, вони його перейменували – в Понтос Еуксінос – благодатне, сприятливе море. Дуже відрізняються літній Чорне море – і зимовий, спокійне – і штормове. Звичайно і взимку у Чорноморських берегів бувають теплі, сонячні, безвітряні дні, але – тільки іноді.
Чорноморський пляж в січні – дивна картина, якщо пам’ятаєш, як добре погріється на цьому піску у синього моря влітку.
Є інші припущення з приводу цієї назви, і казкові легенди про принців і плачуть наречених, але, як предмет обговорення уваги заслуговує лише одна з них: на глибинах понад сто-сто п’ятдесят метрів в чорноморській воді з’являється розчинений сірководень (не газ, а саме молекули цієї речовини, розчинені у воді – ми детально обговоримо це питання в розділі «Що дізналися люди про Чорне море за три тисячі років»); при взаємодії з цією речовиною все металеві або метал-містять предмети (наприклад, раковини молюсків, побудовані з карбонату кальцію і містять інші метали) – чорніють. Мовою хімії – відбувається відновлення металів і окислення сірки – утворюються сульфіди металів, вони – чорного кольору. Наприклад, FeS – сульфід заліза. Почорніє і надраєна до блиску бронзові якоря і лоти (вантажі на мотузках – прилади для вимірювання глибини) – саме їх використовували найчастіше стародавні мандрівники – наприклад, грецькі. Але є заковика: ніхто не кидає якір (тим більше – на невеликих, за сучасними мірками, старовинних дерев’яних судах) на глибини понад сто метрів. Звичайно, явище це могло бути виявлено якимось чином – але в докладних звітах античних мореплавців і землепроходцев – про нього – ні слова. Та й скіфи, які назвали море Темним – мореплавцями були. Тому, що виникла не так давно, хімічну гіпотезу про походження назви Чорного моря історики не приймають, вважаючи за краще повторявшуюся у разноязикіх народів, в різні часи – емоційну оцінку зимового, штормового – чорного, темного, негостинного моря. Яке, при подальшому знайомстві, виявлялося зовсім іншим – теплим, ласкавим, гостинним.
Це – та сама стежка, якою ми вийшли до моря на початку нашої екскурсії. Такою вона буде в січні.
Навіть в суворі зими льодом Чорне море не покривається (історії відомо всього кілька таких випадків) – в морози утворюється крижана каша, або навіть блінчатий лід (це, дійсно, виглядає, як плаваючі на воді млинці з льоду), але спаяних цим кристалам замерзлої води в єдиний крижаний панцир заважають хвилі – вони і розбивають лід, і перемішують охолоджений поверхневий шар води з більш теплими її шарами, що лежать нижче. Тільки в закритих бухтах, добре захищених від вітру і приходить з відкритого моря хвилі, іноді утворюється крижана кірка. Але і це буває рідко; навіть в морях Північного Льодовитого океану сильні шторми часом зламують двометрову льодову броню посеред зими – з оглушливим гуркотом нагромаджуючи високі гори-тороси з уламків льоду. Коли приходять холоду, над морем повисає туман – так само, як він утворюється на суші: що міститься в повітрі волога збирається в дрібні крапельки. Ранкові шуби туману, повисають над водою, на Чорному морі можуть з’являтися вже в жовтні – і це ще одна фарба моря.
Туман над Чорним морем взимку
З назвою Чорного моря виникала плутанина в релігійній літературі: в деяких російських православних текстах после16-го століття – біблійне Червоне (Червоне – по-слов’янськи) море, по дну якого євреї, ведені Мойсеєм, пішли від переслідували їх фараонових військ (потоплених Богом в Червоному – Червоному морі) – чомусь названо Чорним. Ця помилка, можливо – одного переписувача, була відтворена в деяких текстах.
Скіфське ж назву Чорного моря виникло, найімовірніше так: спостерігаючи море з берега, степові кочівники бачили тяглися на сотні метрів в море темні, майже чорні, зарості бурої водорості цистозири – колись її було набагато більше, ніж зараз. Звідси, ймовірно, і сталося це давня назва Чорного моря.
Ліси бурої водорості цистозири бородатої біля берегів Чорного моря – погляд з стрімчастого берега: “Темне” – або “Чорне” море – Тана, ашхани, Караденіз …
У російських літописах зустрічається і назва Чорного моря – Російське море. Російським його (принаймні, наполовину) можна вважати з часів перемог російського флоту і армії над турецькою імперією в XVIII столітті. До цього – київський князь Олег ходив на Царгород – в 907 році (Константинополь, тепер – турецьке місто Стамбул) і, як писав Пушкін, прибивав щит до його воріт – тобто, перемагав, і в 911 році уклав з Візантією договір. Пізніше – і це, може бути, дає більше прав називати море Руським – тут, на мисі Херсонес у Криму (див. Главу Чорноморське Середземномор’ї), прийняв християнське хрещення князь Володимир і його дружина; з цього моменту і почалася Росія. Від короткої екскурсії в науку про назви – топоніміку, повернемося до живої природи – продовжимо вивчати морський берег.
Источник