Школяр UA
Людина створена не для того, щоб терпіти поразки
Шкільний твір По повісті Э. Хемінгуея “Старий і море”. Хемінгуей є одним з популярних письменників XX століття. Ще при житті він став людиною-легендою. Письменник Хемінгуей був журналістом, військовий кореспондентом на п’ятьох війнах. Цікаво те, що Хемінгуея знали тих, хто ніколи не був знаком з його творчістю, у нашій країні в багатьох будинках можна було побачити фото бородатої людини з високим чолом і ясним поглядом: це був Ернест Хемінгуей у зеніті своєї слави. “Старий і море” — повість, за якої письменник одержав в 1953 році Нобелівську премію. Вона зробила в літературі переворот світового масштабу. Історія, на перший погляд, дуже проста — притча про рибалку Сантьяго. Але під пером Хемінгуея вона перетворилася в теперішній шедевр
якому визначена довге життя. Головний герой повести — старий рибалка Сантьяго — бідний, самотня людина. Він жив у хатині, побудованої з пальмових листів, у ній стояли стіл, стілець і було земляне вогнище. Однак життя старого було не так вуж і вбогий. Йому послані сни, у яких він бачить свою батьківщину, її “золоті берега, високі білі гори”.
Доля Сантьяго тісно пов’язана з морем, що забезпечує йому скромне існування. Але море нічого не віддає даром. Щоб вижити, потрібно важко й багато працювати. Між морем і берегом рік за роком протікає життя старого. Багато випробувань випало на його частку, але серце Сантьяго завжди відкрито мешканцям моря — живі істоти, які, як і він, є часточкою величезного миру. Зрозуміло, що якби не жорстока боротьба за існування, не було б необхідності знищувати рибу, добуваючи її для їжі.
Але старий завжди думав про море, як про живу істоту, здатному як заспокоїтися, так і розхвилюватися. Чергове випробування вже приготувала рибалці рідна морська стихія. Сантьяго доводиться протягом тривалого часу боротися з величезною рибою, що потрапила до нього на гачок. Саме боротьба старого рибалки з величезною рибою і є, на мій погляд, головною ідеєю повести. Саме тоді ми побачили Сантьяго у всій величі його простої душі: “Людина створена не для того, щоб терпіти поразки. Людини можна знищити, але не перемогти його”. У дійсності така мужність не приносить людині щастя: акули з’їли рибу, а самотній подвиг залишив старому Сантьяго тільки почуття утоми, покалічені руки й глибокий сон до наступного дня, коли знову потрібно виходити в море на чергову риболовлю. Сантьяго не можна вважати індивідуалістом, що усамітнився у своїй мудрості й мужності. Під час риболовлі старий часто згадує свого маленького друга — Мандоліно, хлопчика, якого він навчив рибацькій справі, та й взагалі мав з ним багато загального. Старому хотілося, щоб поруч із ним завжди був Мандоліно, і коли утомлений рибалка спав після битви з морем, хлопчик був поруч.
Присутність Мандоліно в житті старого якось скрашувало самітність. Однієї з головних проблем, що вирішує Ернест Хемінгуей, була проблема щастя в контексті пошуку сенсу життя. Сантьяго — песиміст, що не має ілюзій, і якби щастя продавали, може, він би його й купив, але за які гроші, якою сумою воно виміряється, у якій валюті? Можна зрозуміти, що така ж точка зору є присутнім і в Хемінгуея. Дійсно, письменник не зміг вивільнитися з павутини протиріч буття й покінчило життя самогубством. Чи можна вважати це програшем людини-легенди — Ернеста Хемінгуея? На мій погляд, письменник надійшов як індивідуаліст.
Нобелівська премія в області літератури присуджується тому, хто у своїй творчості домігся виняткового розуміння людства й миру. Хто знає, скільки нового ми ще відкриємо для себе, перечитуючи повість Ернеста Хемінгуея “Старий і море”.
Источник
Людина і природа (за повістю Хемінгуея «Старий і море»). (2 варіант)
Шкільний твір
Велич людини — в усвідомленні її відповідальності.
А. де Сент-Екзюпері
Ернест Міллер Хемінгуей — видатний американський письменник XX століття, лауреат Нобелівської премії. Це була неповторна, талановита людина, яка мужньо і вільно прожила своє життя, не раз підтвердила сказану колись фразу: «Я нічого не боюся». Творець відомих усьому світу романів «Прощавай, зброє», «По кому дзвонить дзвін», Хемінгуей писав повісті, оповідання, вірші, був прекрасним журналістом.
Навесні 1936 року Хемінгуей опублікував нарис, у якому розповідав про епізод рибного лову в Гольфстрімі. Старий рибалка піймав велику рибу, що довго тягла човен. Коли його знайшли, риба була об’їдена акулами, а рибалка в розпачі ридав. Цей справжній випадок став основою для філософської повісті «Старий і море», у якій автор розглядає важливі соціальні і моральні теми. Одна з них — взаємовідносини людини і природи.
Старий Сантьяго — колишній рибалка, що усе життя трудиться, борючись зі злиднями і небезпеками. Шрами на його руках «старі, як тріщини в давно вже безводній пустелі». Усе його життя пов’язане з морем. Море годує рибалок. Але воно нічого не хоче віддавати добровільно. Люди ведуть вічну боротьбу з океаном у боротьбі за існування. Ця боротьба зробила Сантьяго сильною і вольовою людиною. Тільки таким людям поступається природа частиною своїх багатств, якщо людина навчиться розуміти мову природи, відчувати її глибоке і складне життя. Проводячи багато днів в океані, старий Сантьяго відчуває себе частиною природи. Він розмовляє з зірками, з пійманою рибою, з маленькою пташкою. Герой Хемінгуея пов’язаний з морем якимись внутрішніми зв’язками. Навіть у старості очі його схожі за кольором на море. «Це були веселі очі людини, що не здається», — пише Хемінгуей. Триденний двобій з пійманою рибою Сантьяго «виграв». «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти», — говорить старий рибалка і доводить це своєю мужністю.
Сантьяго розуміє і відповідальність людини перед природою, почуває свою провину перед нею. Пійманій рибі він-говорить: «Рибо, я тебе дуже люблю і поважаю. Але я вб’ю тебе, перш ніж настане вечір. Зле тобі, рибо? Бачить Бог, мені самому не легше». Старого обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря, вбиває своїх побратимів — риб, птахів, звірів. «Як добре, що нам не доводиться вбивати сонце, місяць, зірки. «
Повість «Старий і море» не тільки викликає гордість за Людину, яку не можна перемогти. Вона змушує задуматися про принципи її існування, про ставлення до життя і природи. Людина може багато чого, вона може бути сильнішою від самої природи. Але вона повинна розуміти свій вічний зв’язок з нею і вічну провину. Поки Людина керується совістю і розумом у стосунках з Природою, вона терпить наше співіснування і ділиться своїми багатствами.
Источник
Старий море — пов сть-притча про Людину
«Старий і море»- велика робота Ернеста Хемінгуея, яка стала відома на весь світ, своєю вишуканістю і психологічним мотивом. Саме за неї автор отримав Пулітцерівську премію, а також Нобелівську премію з літератури.
У повісті ярко розкриваються людські долі і ставлення людини до життя, навколишнього світу, оточуючих. А саме головне, автор дав читачу ідею життя- завжди прагнути своєї цілі, незважаючи ні на перешкоди, ні на ставлення життя до людини.Хемінгуей описує зв’язок старого покоління з молодим.
Головний герой- Сантьяго, завжди був радий своєму малому сусідові. Він повчав Маноліна, як і духовно так і фізично, любив розповідати про те як потрібно жити і вірити у краще.
Автор написав досить просту, невибагливу історію складного життя людини на землі, яка щодня веде нескінченну боротьбу за виживання, поєднуючи її з намаганням жити безтурботно і в злагоді з навколишнім світом. Але на превеликий жаль не усі читачі можуть зрозуміти що ж саме хотів сказати Хемінгуей, у своїй чудесній роботі.
Чому саме його старання називають- повістю про Людину? Зараз я допоможу вам розібратися у цьому питанні.
Автор дає зрозуміти для чого ж саме потрібно жити Людині, чому з великої літери, а тому що кожен із нас унікальним, нестандартним і неповторимий, кожен може добитися своєї довгоочікуваної мрії, бажання чи багато чого іншого.
У описі головного героя, старий, який ніколи не здавався перед своєю мрією. Не дивлячись на свої щоденні поразки, він все одно йде у море.
Саме цим затягує письменник до читання повісті.
Згодом, через пройдені усі перешкоди, дні невдач, старий спіймав нарешті довго чекану рибу. Але на превеликий жаль втрачає її, ні каплі не засмучується, бо розуміє усю суть життя людини.
Даною повістю-притчею автор, хоче довести до читача, що Людина на усе готова за для того щоб тільки збулася її мрія.иЩоб люди зрозуміли, що потрібно жити не за для тільки матеріального блага, а і за духовного також.
Кожна Людина, після прочитаної роботи автора повинна була зрозуміти усю сутність свого життя, а також можливо і змінити його на краще.
В загальному висновку можна сказати, що ми повинні цінити усе що маємо і жити з гармонією, з добром і злагодою, саме тоді у вас буде усе чудово. Не даремно Хемінгуей сказав: «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… Людину можна знищити, але її неможливо перемогти»…
Источник
Уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»
Дата конвертації | 06.09.2017 |
Розмір | 71,65 Kb. |
Тип | Урок |
- Навігація по даній сторінці:
- Обладнання
- 6.Робота з текстом. Перше дослідження
- Друге дослідження.
- Третє дослідження.
- Четверте дослідження.
- 7. Робота в парах .