Для чого створена людина старий море

Школяр UA

Людина створена не для того, щоб терпіти поразки

Шкільний твір По повісті Э. Хемінгуея “Старий і море”. Хемінгуей є одним з популярних письменників XX століття. Ще при житті він став людиною-легендою. Письменник Хемінгуей був журналістом, військовий кореспондентом на п’ятьох війнах. Цікаво те, що Хемінгуея знали тих, хто ніколи не був знаком з його творчістю, у нашій країні в багатьох будинках можна було побачити фото бородатої людини з високим чолом і ясним поглядом: це був Ернест Хемінгуей у зеніті своєї слави. “Старий і море” — повість, за якої письменник одержав в 1953 році Нобелівську премію. Вона зробила в літературі переворот світового масштабу. Історія, на перший погляд, дуже проста — притча про рибалку Сантьяго. Але під пером Хемінгуея вона перетворилася в теперішній шедевр

якому визначена довге життя. Головний герой повести — старий рибалка Сантьяго — бідний, самотня людина. Він жив у хатині, побудованої з пальмових листів, у ній стояли стіл, стілець і було земляне вогнище. Однак життя старого було не так вуж і вбогий. Йому послані сни, у яких він бачить свою батьківщину, її “золоті берега, високі білі гори”.

Доля Сантьяго тісно пов’язана з морем, що забезпечує йому скромне існування. Але море нічого не віддає даром. Щоб вижити, потрібно важко й багато працювати. Між морем і берегом рік за роком протікає життя старого. Багато випробувань випало на його частку, але серце Сантьяго завжди відкрито мешканцям моря — живі істоти, які, як і він, є часточкою величезного миру. Зрозуміло, що якби не жорстока боротьба за існування, не було б необхідності знищувати рибу, добуваючи її для їжі.

Читайте также:  Синее море поставьте падеж

Але старий завжди думав про море, як про живу істоту, здатному як заспокоїтися, так і розхвилюватися. Чергове випробування вже приготувала рибалці рідна морська стихія. Сантьяго доводиться протягом тривалого часу боротися з величезною рибою, що потрапила до нього на гачок. Саме боротьба старого рибалки з величезною рибою і є, на мій погляд, головною ідеєю повести. Саме тоді ми побачили Сантьяго у всій величі його простої душі: “Людина створена не для того, щоб терпіти поразки. Людини можна знищити, але не перемогти його”. У дійсності така мужність не приносить людині щастя: акули з’їли рибу, а самотній подвиг залишив старому Сантьяго тільки почуття утоми, покалічені руки й глибокий сон до наступного дня, коли знову потрібно виходити в море на чергову риболовлю. Сантьяго не можна вважати індивідуалістом, що усамітнився у своїй мудрості й мужності. Під час риболовлі старий часто згадує свого маленького друга — Мандоліно, хлопчика, якого він навчив рибацькій справі, та й взагалі мав з ним багато загального. Старому хотілося, щоб поруч із ним завжди був Мандоліно, і коли утомлений рибалка спав після битви з морем, хлопчик був поруч.

Присутність Мандоліно в житті старого якось скрашувало самітність. Однієї з головних проблем, що вирішує Ернест Хемінгуей, була проблема щастя в контексті пошуку сенсу життя. Сантьяго — песиміст, що не має ілюзій, і якби щастя продавали, може, він би його й купив, але за які гроші, якою сумою воно виміряється, у якій валюті? Можна зрозуміти, що така ж точка зору є присутнім і в Хемінгуея. Дійсно, письменник не зміг вивільнитися з павутини протиріч буття й покінчило життя самогубством. Чи можна вважати це програшем людини-легенди — Ернеста Хемінгуея? На мій погляд, письменник надійшов як індивідуаліст.

Читайте также:  Море дома бассейны морозоустойчивые

Нобелівська премія в області літератури присуджується тому, хто у своїй творчості домігся виняткового розуміння людства й миру. Хто знає, скільки нового ми ще відкриємо для себе, перечитуючи повість Ернеста Хемінгуея “Старий і море”.

Источник

Людина і природа (за повістю Хемінгуея «Старий і море»). (2 варіант)

Шкільний твір

Велич людини — в усвідомленні її відповідальності.

А. де Сент-Екзюпері

Ернест Міллер Хемінгуей — видатний американський письменник XX століття, лауреат Нобелівської премії. Це була неповторна, талановита людина, яка мужньо і вільно прожила своє життя, не раз підтвердила сказану колись фразу: «Я нічого не боюся». Творець відомих усьому світу романів «Прощавай, зброє», «По кому дзвонить дзвін», Хемінгуей писав повісті, оповідання, вірші, був прекрасним журналістом.

Навесні 1936 року Хемінгуей опублікував нарис, у якому розповідав про епізод рибного лову в Гольфстрімі. Старий рибалка піймав велику рибу, що довго тягла човен. Коли його знайшли, риба була об’їдена акулами, а рибалка в розпачі ридав. Цей справжній випадок став основою для філософської повісті «Старий і море», у якій автор розглядає важливі соціальні і моральні теми. Одна з них — взаємовідносини людини і природи.

Старий Сантьяго — колишній рибалка, що усе життя трудиться, борючись зі злиднями і небезпеками. Шрами на його руках «старі, як тріщини в давно вже безводній пустелі». Усе його життя пов’язане з морем. Море годує рибалок. Але воно нічого не хоче віддавати добровільно. Люди ведуть вічну боротьбу з океаном у боротьбі за існування. Ця боротьба зробила Сантьяго сильною і вольовою людиною. Тільки таким людям поступається природа частиною своїх багатств, якщо людина навчиться розуміти мову природи, відчувати її глибоке і складне життя. Проводячи багато днів в океані, старий Сантьяго відчуває себе частиною природи. Він розмовляє з зірками, з пійманою рибою, з маленькою пташкою. Герой Хемінгуея пов’язаний з морем якимись внутрішніми зв’язками. Навіть у старості очі його схожі за кольором на море. «Це були веселі очі людини, що не здається», — пише Хемінгуей. Триденний двобій з пійманою рибою Сантьяго «виграв». «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти», — говорить старий рибалка і доводить це своєю мужністю.

Сантьяго розуміє і відповідальність людини перед природою, почуває свою провину перед нею. Пійманій рибі він-говорить: «Рибо, я тебе дуже люблю і поважаю. Але я вб’ю тебе, перш ніж настане вечір. Зле тобі, рибо? Бачить Бог, мені самому не легше». Старого обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря, вбиває своїх побратимів — риб, птахів, звірів. «Як добре, що нам не доводиться вбивати сонце, місяць, зірки. «

Повість «Старий і море» не тільки викликає гордість за Людину, яку не можна перемогти. Вона змушує задуматися про принципи її існування, про ставлення до життя і природи. Людина може багато чого, вона може бути сильнішою від самої природи. Але вона повинна розуміти свій вічний зв’язок з нею і вічну провину. Поки Людина керується совістю і розумом у стосунках з Природою, вона терпить наше співіснування і ділиться своїми багатствами.

Источник

Старий море — пов сть-притча про Людину

«Старий і море»- велика робота Ернеста Хемінгуея, яка стала відома на весь світ, своєю вишуканістю і психологічним мотивом. Саме за неї автор отримав Пулітцерівську премію, а також Нобелівську премію з літератури.

У повісті ярко розкриваються людські долі і ставлення людини до життя, навколишнього світу, оточуючих. А саме головне, автор дав читачу ідею життя- завжди прагнути своєї цілі, незважаючи ні на перешкоди, ні на ставлення життя до людини.Хемінгуей описує зв’язок старого покоління з молодим.
Головний герой- Сантьяго, завжди був радий своєму малому сусідові. Він повчав Маноліна, як і духовно так і фізично, любив розповідати про те як потрібно жити і вірити у краще.
Автор написав досить просту, невибагливу історію складного життя людини на землі, яка щодня веде нескінченну боротьбу за виживання, поєднуючи її з намаганням жити безтурботно і в злагоді з навколишнім світом. Але на превеликий жаль не усі читачі можуть зрозуміти що ж саме хотів сказати Хемінгуей, у своїй чудесній роботі.
Чому саме його старання називають- повістю про Людину? Зараз я допоможу вам розібратися у цьому питанні.
Автор дає зрозуміти для чого ж саме потрібно жити Людині, чому з великої літери, а тому що кожен із нас унікальним, нестандартним і неповторимий, кожен може добитися своєї довгоочікуваної мрії, бажання чи багато чого іншого.
У описі головного героя, старий, який ніколи не здавався перед своєю мрією. Не дивлячись на свої щоденні поразки, він все одно йде у море.
Саме цим затягує письменник до читання повісті.
Згодом, через пройдені усі перешкоди, дні невдач, старий спіймав нарешті довго чекану рибу. Але на превеликий жаль втрачає її, ні каплі не засмучується, бо розуміє усю суть життя людини.

Даною повістю-притчею автор, хоче довести до читача, що Людина на усе готова за для того щоб тільки збулася її мрія.иЩоб люди зрозуміли, що потрібно жити не за для тільки матеріального блага, а і за духовного також.
Кожна Людина, після прочитаної роботи автора повинна була зрозуміти усю сутність свого життя, а також можливо і змінити його на краще.

В загальному висновку можна сказати, що ми повинні цінити усе що маємо і жити з гармонією, з добром і злагодою, саме тоді у вас буде усе чудово. Не даремно Хемінгуей сказав: «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… Людину можна знищити, але її неможливо перемогти»…

Источник

Уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея «Старий і море»

Дата конвертації 06.09.2017
Розмір 71,65 Kb.
Тип Урок
    Навігація по даній сторінці:
  • Обладнання
  • 6.Робота з текстом. Перше дослідження
  • Друге дослідження.
  • Третє дослідження.
  • Четверте дослідження.
  • 7. Робота в парах .
Тема уроку: «Людина створена не для поразок» за повістю Е. Хемінгуея « Старий і море»

Мета: визначити основні проблеми і мотиви повісті Е. Хемінгуея «Старий і море», розглянути образну систему твору, розвивати творче мислення учнів, активізувати їх пізнавальні інтереси, виховувати високий гуманізм, формувати моральні цінності та ідеали

Обладнання: відеофільм «Творчість Хемінгуея», презентація, опорні схеми до твору, текст твору

Тип уроку: урок дослідження

Людину можна знищити, але її неможливо перемогти

Ернест Хемінгуей
Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Вступне слово вчителя

Творчість Е. Хемінгуея протягом десятиліть привертає увагу читачів і критиків. Вони відкривають у ньому все нові й нові риси. Сьогодні і ми маємо нагоду доторкнутися до творчості Е. Хемінгуея.

Найбільшу кількість суперечливих відгуків викликала філософська повість-притча «Старий і море», написана в 1952 році. А у 1953 році за цю повість Е. Хемінгуей отримав вищу нагороду США з літератури – премію Пулітцер. А у 1954 році йому присудили Нобелівську премію.

У чому ж таємниця повісті?

«Людина – найкращий витвір природи», — так говорив А. деСент-Екзюпері.

«Весь світ людина прикрашає собою», — стверджував Фірдоусі

Так говорили про людину представники різних народів і поколінь. Сьогодні ми з’ясуємо, як ставився до людини Е. Хемінгуей. (Слайд № 2)

3.Оголошення теми і завдань уроку

Спробуємо розгадати таємницю повісті «Старий і море»

  • Розкрити її високий гуманістичний пафос.
  • Про двобій людини і риби.
  • Про гармонію людини і природи.
  • Про силу чи безсилля людини.
  • Про людську мудрість, чи про людське безумство.
  • Про самотність людини в світі природи і в суспільстві.

4.Перегляд відеофільму про Хемінгуея.

5. Перевірка знання тексту.

Прийом «Так чи ні»

1 Старому рибалці не щастило в морі 84 дні (так)

2. Старий навчав хлопця рибалити і його батьки з радістю відпускали в море з Сантьяго(ні, перевели до іншого рибалки)

3. У старого и хлопця було спільне захоплення – футбол (ні, бейсбол)

4. Сантьяго жив у старій хижі, де були лише ліжко і стіл і стілець (так)

5. На світанку старий відправився в море разом з Моноліно (ні, сам)

6. Перший улов старого – невеликий тунець (так)

7. Велика рибина тягла старого у відкрите море (так)

8. На корму човна сіла велика пташка перепочити і старий зігнав її (ні, пташка маленька, розмовляв з нею)

9. Старий переміг рибу і затягнув на човен (ні, вона не поміщалася в човні)

10. Двобій з першою акулою старий виграв (так)

11. Старий справився із цілою зграєю акул (ні, він лишився беззбройний))

12. Повернувшись додому, старий заснув і йому снилися леви (так)
6.Робота з текстом.

Перше дослідження Особливості жанру твору.(Слайд № 3)

Повість-притча. В повісті «Старий і море» можна виділити два плани:

  • Конкретний – розповідь про пригоду із життя старого рибалки;
  • Філософський – розповідь про людину, сенс її буття і долю у світі.

«Старий і море» має філософсько-символічний зміст, автор порушує загальнолюдські проблеми: як треба жити,. як бути лю­диною, як ставитися до природи; як знайти свій сенс буття, як сприймати поразки.

Твір, має повчальний характер, Хемінгуей утверджує, високі гуманістичні ідеї, Важливі для всього людства.

Найважливіше — ховає у підтексті — внутрішній додатковий зміст, висловлення думок, які вкладаються в текст. Це «ефект айсберга», розрахунок на домисел читача.

Е. Хемінгуей говорив:«Літературна творчість нагадує мені айсберг. Видно лише сьому частину того, що знаходиться у воді».

Друге дослідження. Роль описів природи у повісті. (Слайд № 4)

(У творі багато описів природи. Хемінгуей є неперевершеним майстром пейзажу. Пейзаж у нього має не тільки суто природне значення, а й пси­хологічне (розкриття внутрішнього світу людини), й філо­софське (розкриття філософських проблем: людина і природа, гармонія і мудрість природи та ін.), символічне (втілення пев­них ідей, які виражають сутність окремих явищ, наприклад: море — не тільки водна стихія, а й символ, бурхливого життя; акули — не тільки хижі тварини, а й символ зла, життєвих випробувань; риба — не тільки засіб для існування рибалки, а й символ його вдачі, призначення в житті тощо).

Третє дослідження. Незвичайність героя Сантьяго.

(у процесі бесіди складається таблиця)

Сантьяго називає себе «незвичайним» старим. Що було «незвичайного» в його житті, вигляді, поведінці?

  • Знайдіть опис зовнішності рибалки. Яка деталь була «незвичайною» в портреті? З’ясуйте її роль для характеристики героя.
  • Які епітети розкривають надзвичайну силу старого?,
  • Як жив старий Сантьято? Що для нього було важливим у житті?
  • Як він ставився до моря і як сприймали море інші рибалки?
  • Розкрийте ставлення Сантьяго до невдач. «Чи відчував він себе переможеним?
    Для чого Старий хотів спіймати велику рибу? Порівняйте його ставлення до риболовлі з позиції інших рибалок.
  • Що ще робив старий не так, як інші?
  • Чому Сайтьяго розмовляв у морі, хоча рибалки вважали, що розмовляти в морі не можна?
  • Як розкриваються «незвичайні» якості Сантьяго під час двобою з великою рибою?
  • Як він сприймає небезпеку з боку акул? Чому він не полишив велику рибу, щоб врятуватись самому? Як ви Думаєте, як би вчинили інші рибалки?
  • Які сни бачив старий рибалка? Як Це розкриває внутрішній світ Сантьяго?.
  • Схарактеризуйте ставлення старого до природи, до тварин у зіставленні з іншими рибалками його селища.

Четверте дослідження. Образи-символи в творі. (Слайд № 5)

  • Образи-люди
  • Образи зі світу природи
  • Образи, що виникають у підсвідомості (снах, мріях)

Старий, Хлопчик, Риби, Акули, Океан – пишуться з великої літери, бо це символи.

Хлопчик – символ нового покоління, в нього чиста душа, його можна чогось навчити.

Океан, Риба – символи природи.

Акули – символи зла всього людського: заздрості, зради, злості.

Леви – символи краси, мужності, мрії.

7. Робота в парах . Аналіз проблематики твору. Які проблеми намагається вирішити автор у повісті?(Слайд №6)

ЛЮДИНА І ПРИР0ДА

Герой повісті «Старий і море» не шукає порятунку в природі, він належить до неї. Старий не тільки проживає довге життя в єднанні з природою, з морем — він частина цього світу при­роди. Сантьяго любив летючих риб — то були його найперші друзі в океані, а от птахів жалів, особливо малих і тендітних морських ластівок.

Про море старий думав, як про жінку, про живу істоту, що може і подарувати велику ласку, й позбавити її. Йому було жаль і гігантських морських черепах, серце яких б’ється ще кілька годин потому, як їх заб’ють. Він жаліє і захоплюється вели­кою рибою, що була у нього на гачку, називає її чудовою, не­звичайною, любить її й поважає. Логічна схема відображає суть цієї проблеми.

Дійсно, людина — частина природи. І всі вони — птахи, че­репахи, риби — її брати і сестри. А що їм може протиставити людина? Лише єдину зброю — волю та розум. Так вважає Сан­тьяго і доходить висновку, що «людина — доволі нікчемна істота проти дужих птахів і звірів». Чому він так сказав? Мабуть, через те глобальне розуміння людяності, яке здатне було обійняти все достойне і прекрасне в житті.
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО

Сантьяго живе серед людей. Він старий, але все ще ходить у море. Це справа його життя, його покликання. І риба йому по­трібна лише для того, щоб вижити, причому для Сантьяго битися за рибу — значить битися і за своє місце в людському суспіль­стві, яке не визнає невдах, адже вже пішов слух про те, що його човен «нещасливий», оскільки вісімдесят чотири дні він виходив у море і не піймав жодної рибини. Вітрило його човна було пола­тане мішковиною і «скидалося на прапор безнадійної поразки». Та і сам старий думає про те, що йому не щастить останнім часом. Але розраховувати він повинен лише на себе: «Воно-то й добре мати талан. Та краще бути справним. Тоді щастя не захопить тебе зненацька». Турбується про старого лише хлопчик Манолін. Проте старий думає про людей, які чекають його на березі.

Добре: «Сподіваюся, там за мене не дуже тривожаться. Власне, тривожитися буде тільки хлопець. Одначе я певен, що він вірить у мене. Тривожитимуться старші рибалки. Та й інші теж. Люди в Нашому селищі добрі».

З опорної схеми, видно, що Сантьяго — частина людського суспільства, яке штовхає людей на постійну боротьбу за існу­вання і на самотність.

У повісті-притчі Хемінгуей порушує проблеми, які хвилювали і старого, і автора, і все суспільство: про вірність обов’язку, ви­соку майстерність, життєве покликання тощо.

ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ

Місяць, сонце, зорі — вони для старого його далекі друзі, любі брати й сестри. Вони — як люди: і відпочивають так, як люди, просто сплять. Сантьяго залишився один у безмежному світовому просторі. «Людина й океан — вони друзі, і вітер нам усе-таки друг, і небо, і хмари», їх так розумів Сантьяго, умів читати по них погоду. І чи не найбільшим визнанням величі всесвіту є слова старого рибалки про те, що «все-таки добре, що нам не треба замірятися вбити сонце, місяць чи зорі. Досить і того, що ми живемо біля моря і вбиваємо своїх щирих бра­тів». У ході розповіді відтворюється логічна схема, що відобра­жає цю проблему.

Так неосвічений рибалка відчуває свій зв’язок із цілим сві­том, У душі поет, він одухотворяє все, що його оточує, і тися­чами невидимих ниток зв’язує його з небом, зорями, космосом, з усім, що існує вічно. У праці — боротьбі з незвичайною рибою, акулами, в перемозі над тілесними недугами — розкривається мужній характер старого.

8. Висновки. (Моральний кодекс честі Сантьяго) (Слайд № 7)

  • Простота, гідність.
  • Воля та розум.
  • Ніколи не оглядатись на минуле.
  • Впевненість у своїх силах.
  • Віра в себе в людей.
  • Спокій, розсудливість.
  • Безкомпромісна готовність до боротьби.
  • Мужність, витримка.
  • Гордість.
  • Повага до братів наших менших.
  • Любов до життя.
  • Людяність.
  • Сенс буття.

9. Прийом «Мікрофон»

— За сьогоднішній урок я зрозумів(ла)…

10. Оцінювання учнів

11. Домашнє завдання. Твір «Людина створена не для поразок».Підготувати повідомлення про Г. Гарсіа Маркеса .

1. Дерев’ягіна О. К. Урок за оповіданням-притчею Е. Хемінгуея «Старий і море»

Источник

Оцените статью