Фізико географічна характеристика чорного моря
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 8 клас>>Фізико-географічна характеристика природного комплексу Чорного моря. Проблеми використання і охорони їх вод.
Географічне положення та берегова лінія. Чорне море омиває Україну з півдня. Воно займає площу понад 420 тис. км2. Море затиснуте між горами Малої Азії — на півдні і Східноєвропейською рівниною та Кримськими горами — на півночі, між Балканським півостровом — на заході та Кавказом — на сході. Вузькими протоками Босфор і Дарданелли та невеликим Мармуровим морем Чорне море сполучається із Середземним, а Керченською протокою — з Азовським морем. Між Чорним і Азовським морями вклинюється найбільший півострів Кримський, який Перекопським перешийком сполучається з материком.
Чорноморська берегова лінія в межах України становить 1 540 км. Узбережжя — рівнинне, тільки на Кримському півострові вздовж берега простягаються пасма Кримських гір. На північному заході береги моря плоскі, а від гирла Дністра до лиману Дніпра — круті. На цьому відтинку майже немає заток (крім невеликої Одеської), натомість багато озер-лиманів, відокремлених від моря пересипами. Віддалений від берега острів Зміїний. Далі на схід до мису Сарич берегова лінія доволі порізана: у суходіл вдаються затоки — Каркінітська, Каламітська, Дніпровський лиман, у море виступають Тарханкутський півострів та намиті піщані коси-острови — Тендрівська і Джарилгач. На півдні Кримського півострова майже впритул до моря підходять схили гір, берег стає високим і крутим. Ця ділянка незручна для прибережного судноплавства. І лише в окремих місцях є невеликі затоки-бухти — гавані для морських кораблів (Севастопольська, Балаклавська). На цій ділянці чорноморського узбережжя Криму мальовничі середземноморські ландшафти створюють найкращі умови для відпочинку. На південному сході Кримського півострова в берег вдається Феодосійська затока.
Геологічна будова і рельєф дна. Улоговина Чорного моря за формою нагадує чашу з найбільшими глибинами в центральній і південній частинах (максимальна глибина — 2 245 м). Значні глибини є поблизу Південного берега Криму. Улоговина моря розміщена в скидовій западині, опускання дна якої триває й дотепер. Натомість північна частина моря (між гирлом Дунаю і Кримським півостровом) зайнята шельфом. Україна володіє найбільшою площею шельфу серед усіх причорноморських держав.
Історія Чорного моря бере початок з розпаду океану Тетіс на окремі басейни (30—40 млн років тому). На його місці виникали різні за конфігурацією моря, аж поки близько 500 тис. років тому не з’явився басейн, подібний в основних рисах до сучасних Чорного та Азовського морів. Проте він не мав зв’язку із Середземним морем і був прісним. У подальшому такий зв’язок виникав і знову втрачався. Близько 9—7 тис. років тому Чорне море остаточно сполучилося із Середземним, воно знову стало солоним і набуло сучасних обрисів.
Клімат. Значна частина Чорного моря перебуває в субтропічних широтах, що відображається на формуванні його клімату. Улітку він жаркий і сухий (панує підвищений тиск і антициклональна погода), а взимку помірний і вологий (приходять циклони із Середземномор’я). Середня температура липня на українському узбережжі становить +24 °С, січня — 0. +2 °С. Влітку на узбережжі дме бриз, який освіжає повітря і робить погоду комфортною. Узимку нерідко бувають тумани, іноді гримлять грози. Кількість опадів змінюється від 300 мм (у Каркінітській затоці) до 800 мм (на південнокримському узбережжі).
Властивості водних мас. Біля берегів України Чорне море має відносно невеликі глибини і тому добре прогрівається. Температура води на поверхні влітку підвищується до +27 °С, а взимку становить —0,5. +8 °С. Глибше 150 м температура стає незмінною (+9 °С). В окремі суворі зими північно-західна частина моря замерзає.
Солоність чорноморської води неоднакова: біля берегів вона становить до 10 ‰, у центральній частині — 18 ‰. Тобто вона вдвічі менша від середньої солоності вод Світового океану. Це пояснюється притоком у Чорне море великої кількості прісної річкової води. Цікаво, що назва Чорного моря не має нічого спільного з кольором його води, для якої характерний синьо-зелений відтінок. Вода доволі прозора (прозоріша, ніж в Атлантичному океані чи Балтійському морі).
Своєрідною особливістю Чорного моря є наявність у воді шару сірководню. Він починається з глибини приблизно 200 м і займає 87 % об’єму моря. Сірководневий шар непридатний для життя організмів, тому на значних глибинах є лише бактерії. Появу великої кількості сірководню вчені пояснюють хімічними перетвореннями сполук сірки з участю бактерій і під впливом вуглекислоти, що є у воді. Значну роль у цьому відіграє відсутність вертикальної циркуляції води в глибинних шарах. Верхня опріснена вода, насичена киснем, не може проникнути у нижні товщі моря, які є густішими і важчими. Під впливом значної концентрації сірководню сіро-зелений намул стає чорним.
Рух води. Водні маси Чорного моря переміщуються, формуючи течії. Основна Чорноморська течія рухається проти годинникової стрілки паралельно береговій лінії у вигляді замкнутого кругообігу. Через протоку Босфор з Чорного моря в Мармурове стікають прісні поверхневі води, а в Чорне море спрямована глибинна протитечія солоних вод.
Поверхня моря переважно спокійна. Хвилі виникають у вітряну погоду і можуть досягати 15м. Чорне море здавна вважалося бурхливим і небезпечним, але сильні бурі бувають нечасто, переважно взимку. Припливи і відпливи майже непомітні.
Органічний світ та природні ресурси. У Чорному морі налічують 260 видів водоростей, найбільше їх — у північно-західній мілководній частині. Тваринний світ зосереджений у верхньому шарі води. Його видовий склад відносно небагатий — близько 2 тис. видів (майже у 5 разів менше, ніжу Середземному морі). Промислове значення має вилов оселедців, хамси, бичків, камбали, ставриди, скумбрії, кефалі, осетрових. Водяться три види дельфінів — афаліна, білобочка і пихтун. Серед молюсків є мідії, устриці, гребінці; з ракоподібних — креветки, краби. На узбережжях гніздиться багато птахів.
На шельфі Чорного моря розвідано промислові запаси нафти і природного газу. У морській воді розчинені залізо, срібло, мідь, сіль та інші речовини. Лікувальне значення мають грязі чорноморських лиманів. Пляжі вздовж узбережжя є чудовими місцями відпочинку.
Охорона моря. Екологічна ситуація в Чорному морі визначається передусім стоками річок, що впадають у нього, а також викидами шкідливих речовин, які потрапляють у воду у разі аварій кораблів і під час видобування корисних копалин. Найбільше забруднюючих речовин зі стоками приносять Дунай, Дністер, Дніпро. Внаслідок цього відбувається цвітіння води в північно-західній частині моря. Забруднюють море також промислові підприємства й порти, заклади сфери відпочинку, розміщені на його берегах, побутові стоки міст. Води Керченської протоки та узбережжя однойменного півострова зазнали сильного забруднення нафтопродуктами восени 2007 р. під час аварії суден-танкерів. Внаслідок цього загинули маса риби та понад 30 тис. птахів. Мазут, що скупчився на дні, утворив плями, які роблять ці ділянки непридатними для життя організмів. Це потребує вживання низки заходів щодо очищення стоків та охорони води Чорного моря від забруднення.
Жива природа Чорного моря та його узбереж охороняється в спеціально створеному з цією метою Чорноморському біосферному заповіднику. Насамперед під охороною перебувають багато видів водоплавних птахів, які зимують там або відпочивають під час перельотів. Морські екосистеми охороняються також і в природних заповідниках Дунайському, Карадазькому та «Мис Мартьян».
Чорне море омиває Україну з півдня на проміжку 1,5 тис. км. Наша країна володіє найбільшою площею чорноморського шельфу.
Над Чорним морем, крім північно-західної його частини, сформувався субтропічний клімат.
Солоність чорноморської води низька (10—18 %о), на глибині 200 м у морі міститься шар сірководню, що є непридатним для життя організмів.
І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенкот Фізична географія України 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь — Образовательный форум.
Источник
Фізична географія України 8 клас
Розділ 3. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
Тема 8. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МОРІВ, ЩО ОМИВАЮТЬ УКРАЇНУ
Наша країна має унікальну можливість бути морською державою, адже на півдні її омивають води двох морів — Чорного й Азовського. Ці моря відомі своїми сонячними пляжами, туристськими базами й оздоровницями, що розкинулися вздовж їхнього узбережжя. І щоб вдало обрати місце свого відпочинку, кожен мусить добре орієнтуватися в природних особливостях цих морів. Рельєф морського дна, особливості течій та інші властивості водних мас мають знати й ті, хто веде морські судна блакитними просторами. А хіба можна сподіватися рибакам на вдалу риболовлю, якщо не знати, у якій частині морської котловини зосереджені косяки риби. Безпосередньо в морі працює багато науковців — кліматологів, гідрологів, зоологів, ботаніків, які за допомогою наукових приладів і цілих лабораторій вивчають природні особливості морів, спираючись на свої, можливо, ще шкільні знання про них.
§42. Фізико-географічна характеристика Чорного моря
Пригадайте з курсів географії 6-го і 7-го класів, які форми рельєфу трапляються в океанах і морях, що таке океанічні водні маси, які властивості цих водних мас.
Поясніть, чому Чорне море називають внутрішнім. Що ви знаєте про Чорне море?
Мал. 199. Узбережжя Чорного моря
Географічне положення, розміри, берегова лінія. Чорне море — це внутрішнє море басейну Атлантичного океану, яке омиває береги України на півдні (мал. 199). (За картою атласу визначте, які ще держави розташовані на узбережжі моря.) Із своїм океаном Чорне море з’єднується своєрідним ланцюжком через кілька морів і проток: протокою Босфор з Мармуровим морем, протокою Дарданелли із Середземним морем, а воно вже через Гібралтарську протоку з’єднується з океанічними водними масами. На сході Чорне море через Керченську протоку сполучається з Азовським морем.
Такі особливості географічного положення моря суттєво вплинули на його природні особливості: солоність, температуру, переміщення водних мас і формування течій.
Площа Чорного моря становить 422 тис. км2, загальний об’єм води 547 тис. км3, пересічна глибина — 1271 м, а максимальна — 2245 м. Відстань між крайньою західною і східною точками майже вдвічі довша, ніж між північною і південною. Берегова лінія, довжина якої становить 4090 км, розчленована мало. Біля берегів України найбільшим півостровом є Кримський, найбільшими затоками — Каламітська, Джарилгацька, Каркінітська, Феодосійська. Островів також мало. Це — о. Зміїний, Джарилгач і Березань. Трапляються тут і намивні піщані коси: Кінбурнська (мал. 68) та Тендрівська. У Чорне море в межах України впадає кілька великих річок. (Згадайте їхні назви.) Вони значно впливають на особливості водних мас моря.
Коли море стали називати Чорним? Це питання виникає дуже часто у багатьох людей. Існує думка, що таку назву йому дали стародавні греки, які ще до нової ери почали освоювати береги Скіфії. За іншим припущенням, «Чорним» його назвали племена ме- отів, які жили на півдні України до скіфів. На їхній мові воно називалося «Темарун», що в перекладі означає «Чорне море». Скіфи називали його «Ашхаена», що означало «темне», або «чорне».
Будова котловини і рельєф дна дісталися Чорному морю у спадок від давнього океану Тетіс, що існував на місці сучасного моря 3040 млн років тому. З нього пізніше утворилися солоні моря Сарматське та Меотичне і прісне Понтичне. Пізніше, 500 тис. років тому, тут існував Давньоевксинський басейн, який мав зв’язок із Середземним морем. Вважають, що Чорне море є залишком цього басейну, тому й величають його дуже урочисто — «Понт Евксинський» — «море гостинне»! Сучасному Чорному морю усього 7 тис. років — вік за геологічними мірками невеликий. Значного підняття в межах морського басейну давно не було, це стійко знижена ділянка земної кори колишнього океану.
Чорне море лежить у межах рухливої області альпійської складчастості і складене як материковою, так і океанічною земною корою. Під чорноморську западину занурені продовження складчастих споруд сусідніх гірських країн. Морська котловина майже плоскодонна і вкрита переважно вапняковим мулом і глинами. На шельфі переважають черепашкові відклади і мули. На материковому схилі «виходять на поверхню» (відслонюються) корінні породи, а біля його підніжжя спостерігаються відклади підводних зсувів.
Клімат і водні маси. Особливості клімату Чорного моря визначаються положенням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини — у помірному. Зима тепла і волога, літо сухе і жарке. Взимку бувають сильні штормові вітри, пов’язані з проходженням циклонів. А влітку часто спостерігаються вигнуті стовпи смерчів.
За кліматичною картою атласу визначте, як змінюються температура повітря і кількість опадів над акваторією Чорного моря.
Температура водних мас залежить від загальних кліматичних умов території. Тому температура поверхневих вод Чорного моря неоднакова протягом року (мал. 200). Влітку вона становить +24…26 °С, а в мілководних затоках може підніматися аж до +27…29 °С. Пересічна температура поверхневих вод взимку сягає +8…9 °С, крім північно-західних і північно-східних частин, де у суворі зими море замерзає. Історичні дані свідчать, що колись, у 401, 660, 716 і 739 pp., море замерзало повністю. Однак нині бувають такі теплі зими, що море не замерзає навіть біля Одеси.
Коливання температури спостерігається до глибини 150 м, нижче протягом року вона залишається майже незмінною (+8,6… 9,1 °С).
Мал. 200. Температура поверхневих вод (°С)
Чорне море — проточне, тому його солоність удвічі менша за середню солоність океанічної води. Солоність на поверхні становить 18 %, на дні підвищується до 20 %о. На північному заході, де притік прісної води річок найбільший, солоність не перевищує 15 %о. Розпріснена, а отже, і легша вода з чорноморського басейну стікає у протоку Босфор, утворюючи потужну течію. Вона щорічно виносить до Середземного моря до 400 км3 чорноморської води. Проточність могла б привести до повного опріснення моря, якби не протитечія, що рухається із Мармурового моря у Чорне через Босфор. Ця глибинна протитечія переносить солонішу і важку воду. За рік в Чорне море вертається майже 200 км3 води.
Водні маси Чорного моря мають ніби два поверхи. Перший поверх утворюють поверхневі водні маси. З глибини 150-200 м і до дна розмістився другий поверх, складений шарами води зі значним вмістом отруйного газу сірководню. Дехто вважає, що саме тому море здавна й називали Чорним.
Існує багато наукових гіпотез щодо утворення мертвого сірководневого шару води. За однією з них, причиною такого явища є недостатнє вертикальне перемішування водних мас, яке охоплює шар лише до 100-125 м. За іншою гіпотезою, це явище — результат діяльності особливих бактерій, що продукують сірководень. Поясніть зв’язок між перемішуванням води і діяльністю бактерій в утворенні сірководневого шару. Сформулюйте гіпотезу щодо подальшого розвитку цього шару в Чорному морі та його наслідків.
Рівень води в морі не залишається постійним, що зумовлено стоком річок, припливами і відпливами, згінно-нагінними вітрами тощо. Припливно-відпливні коливання рівня води становлять в середньому 8 см. Амплітуда згінно-нагінних коливань перевищує 40-60 см, а біля північно-західних берегів навіть 1,5 м.
Хвильові процеси у Чорному морі пов’язані з циклонами (мал. 201). Восени і взимку під час штормів хвилі виростають до 5-6, а іноді до 10-14 м.
Життя в морі. Наявність сірководню сприяла тому, що все життя в морі зосереджене у багатому на кисень поверхневому шарі води (мал. 202). Море бідне на планктон, тому невеликим є видовий склад риб. Найчисленніші в морі хамса, ставрида, шпроти, скумбрія, кефаль, тунець, які мають промислове значення.
З реліктових видів риби тут представлені білуга, осетер, севрюга та оселедці. У зелених і бурих водоростях оселяються морські йоржі й мідії, а на прибережних донних пісках — раки, молюски, камбала. У заростях морської трави зостери живуть креветки, морські голки і коники. Глибше мешкають гребінці та устриці, ще нижче — губки, мідії і червоні водорості. Найближче до сірководневого шару занурюються особливі види молюсків.
Мая. 201. Хвилі на Чорному морі — звичайне явище
Мал. 202. Життя в Чорному морі
У морі мешкають різні види дельфінів. Найпоширенішими з них є такі види: білобочок, завдовжки до 2 м і масою 40-60 кг, афаліна, завдовжки до 3,3 м і масою до 350 кг, а також дельфін під назвою морська свиня, завдовжки до 1,2 м і масою до 20-30 кг. У морі є й хижаки, зокрема акула-катран. Усього в чорноморському басейні налічують близько 180 видів морської фауни.
Використання й охорона морського басейну. На шельфі Чорного моря знайдено поклади нафти і газу. На глибині 80-140 м біля західного узбережжя Кримського півострова заслуговують на увагу залізомарганцеві руди. В акваторії моря відкрито великі запаси будівельних пісків. На мілководді невичерпними є поклади черепашнику (мал. 203), який можна використовувати у будівництві і для виробництва скла, а також багато вапна, яке використовують у виробництві цукру, у птахівництві. Активне використання цих та багатьох інших ресурсів Чорного моря є серйозною загрозою забруднення морських вод.
Чорне море відіграє велику роль у внутрішніх і зовнішніх транспортних зв’язках. Тут розміщені найбільші порти України: Одеса, Іллічівськ, Південний, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч. Використання моря як транспортного шляху також є небезпечним чинником його забруднення.
Чорне море є важливим районом рекреаційної діяльності в Україні, розвитку санаторно-курортних і готельних комплексів, баз відпочинку і пансіонатів, що зумовлює його забруднення побутовими стоками.
Інтенсивне освоєння морського узбережжя, скидання забруднених вод, зменшення стоку прісної води річок погіршують екологічний стан Чорного моря.
У північно-західній частині моря часто бувають замори, коли порушується температурно-сольовий режим водних мас, змінюється видовий склад морських організмів, зростає біомаса планктону тощо.
При цьому інтенсивно, наприклад, розмножуються медузи, інфузорії, а зменшується кількість дельфінів, зникають різні види риб.
Для відтворення біологічних ресурсів Чорного моря необхідно дотримуватися правил риболовлі, запроваджувати сучасні технології очищення морської води від забруднювальних хімічних речовин. Важливим напрямком збереження і примноження ресурсів моря є акліматизація і штучне розведення цінних промислових видів риб, молюсків та ін., тобто здійснення мари культури.
Велике значення для збереження прибережної природи мають заповідники та інші природоохоронні території, які охоплюють частину акваторії моря. Серед них — Дунайські плавні, Чорноморський біосферний заповідник та ін.
Чорне море є залишком давнього морського басейну в межах рухливої області альпійської складчастості; його котловина майже плоскодонна.
Особливості клімату моря визначаються розташуванням більшої його частини в субтропічному кліматичному поясі, а північної частини — в помірному.
Поверхневі водні маси переміщуються з Чорного моря у Босфор, а придонні — у зворотному напрямку.
Море з глибини 150-200 м аж до дна заражене сірководнем.
Життя в морі зосереджене в поверхневому шарі.
Чорне море потребує охорони від забруднення і відтворення біологічних ресурсів.
Ключові терміни і поняття
солоність водні маси морські течії протитечія затоки протоки острови півострови замори планктон
Мал. 203. Черепашник — будівельний матеріал
Спрогнозуйте наслідки забруднення Чорного моря і його вплив на межі сірководневого шару.
Поясніть особливості циркуляції води в Чорному морі.
Наведіть приклади природних особливостей Чорного моря, які підтверджують його приналежність до Світового океану.
Назвіть елементи берегової лінії Чорного моря і підпишіть їх на контурній карті.
Источник