Фізико географічна характеристика індійського океану

§ 10. Індійський океан (підручник)

§ 10. Індійський океан

1. Пригадайте, хто з мореплавців-європейців уперше перетнув Індійський океан.

2. У яких кліматичних поясах розташований Індійський океан?

3. Які вітри називають мусонами?

Площа океану – 76,2 млн км 2 .

Середня глибина – 3 700 м.

Максимальна глибина – 7 729 м.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Індійським океан нарекли за назвою величезної, казково багатої країни Індії, береги якої він омиває. А сама Індія дістала таку назву від річки Інд, що протікає «країною індів». Така назва океану вперше з’явилася на португальській карті 1490 р. До цього океан називали Великою затокою, Еритрейським морем, Індійським Червоним морем, Південним морем.

Індійський океан розміщується між Африкою, Азією, Австралією і Антарктидою. На відміну від Тихого і Атлантичного, він лежить переважно у Південній півкулі. Індійський океан широко сполучається з Тихим і Атлантичним. Але він не має зв’язку з Північним Льодовитим океаном – доступ до нього заступає Євразія. Індійський океан є третім за величиною океаном Землі.

На півночі берегова лінія океану розчленована Бенгальською і Перською затоками, Аравійським і Червоним морями, що глибоко врізаються в суходіл. Островів порівняно мало. Найбільші з них – Мадагаскар і Шрі-Ланка – мають материкове походження. Є також вулканічні та коралові острови.

Мал. Індійський та Тихий океан и

Мал. Суецький канал з‘єднує акваторії Атлантичного та Індійського океанів

Робота з картою

1. Визначте основні особливості географічного положення океану.

2. Узбережжя Індійського океану – район стародавніх цивілізацій. Назвіть давні держави світу, що виникли на його берегах.

3. Як розташовані серединно-океанічні хребти? На які улоговини вони поділяють западину океану?

4. Яку особливість має шельф Індійського океану? Які затоки й острови знаходяться на шельфі? Яке з морів Індійського океану більшою своєю частиною розташоване на шельфі?

5. Які течії виникають взимку в північній частині океану? Як змінюється їх рух влітку?

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Є відомості, що Індійський океан люди почали освоювати ще за 3 тис. років до н. е. Його водами єгипетські, фінікійські, індійські мореплавці та купці доставляли спеції, слонову кістку, тканини. У ХV ст. китайський мореплавець Жен Хо плавав Індійським океаном до берегів Індії і далі – до Африки. А в 1498 р. португалець Васко да Гама став першим європейців, який перетнув Індійський океан і досягнув берегів Індії. У ХVІІІ ст. англійський мореплавець Джеймс Кук зробив перші проміри глибин океану.

Всебічне ж вивчення Індійського океану океанологами почалося у ХІХ ст. Англійські, німецькі та російські експедиції на науково-дослідних суднах вивчали будову дна, властивості вод і органічний світ океану. Нині вчені різних країн світу продовжують досліджувати океан за допомогою підводних апаратів та штучних супутників Землі.

БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА . Індійський океан лежить у межах трьох літосферних плит – Африканської, Індо-Австралійської і Антарктичної. На межі цих плит виникли серединно-океанічні хребти. Вони трьома гілками – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський хребет –розходяться від центру. Для хребтів характерні глибинні розломи, тому в цих районах часто трапляються землетруси і виверження вулканів. Розломи земної кори продовжуються в Червоному морі і далі на суходолі. Між підводними хребтами на дні лежать улоговини. Вони є горбистими рівнинами. На відміну від Тихого океану, в Індійському мало глибоководних жолобів. Максимальна глибина відмічена у Зондському жолобі (7 729 м), який знаходиться в східній частині океану.

Підводні окраїни материків, що обрамляють Індійський океан, тягнуться вузькою (до 100 км) смужкою шельфу і обриваються вниз крутими материковими схилами.

Цікава географія

Вчені вважають, що внаслідок руху літосферних плит приблизно через 50 млн років Індійський океан збільшиться у розмірах. Натомість Тихий океан зменшиться. Африка зміститься далі на північ, Австралія перетне екватор і з ’ єднається з Євразією. Проте це тільки прогноз, що потребує уточнення.

КЛІМАТ І ВОДНІ МАСИ. Географічне положення є визначальним чинником у формуванні клімату Індійського океану. Північна частина океану лежить в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах, тобто в жаркому тепловому поясі. Тому води там добре прогріваються, а моря і затоки найтепліші у Світовому океані. Найвищі температури вод спостерігаються у Червоному морі та Перській затоці – до +35 0 С.

Ця частина океану перебуває під значним впливом суходолу. Тому клімат там формують мусони – вітри, що змінюють напрямок за сезонами року. Влітку над прогрітим суходолом встановлюється низький тиск, а над відносно теплим океаном – високий. Тоді південно-західний вологий мусон дме з океану. Взимку, навпаки, над холодним суходолом виникає область відносно високого атмосферного тиску, ніж над океаном. В результаті утворюється сухий північно-східний мусон, що дме з материка. Тому в північній частині океану два сезони – спекотне, хмарне, дощове, штормове літо та тепла, тиха, суха, сонячна зима. У західній частині океану зароджуються тропічні циклони (урагани). Рухаючись на північ до південних берегів Азії, вони спричиняють великі руйнування.

Південна частина Індійського океану досить холодна внаслідок охолоджуючого впливу Антарктиди. Біля її берегів температура поверхневих вод становить –1,5 0 С. Межа плавучої криги доходить до 60 0 пд. ш., поширені айсберги. У помірних широтах протягом року панують сильні західні вітри, що спричиняють часті шторми.

Від співвідношення кількості атмосферних опадів і випаровування залежить солоність поверхневих вод океану. В екваторіальному поясі, де випадає найбільша кількість опадів (до 3 000 мм за рік), які опріснюють води, солоність становить 34 ‰.. У тропічному поясі опадів випадає мало, а випаровування велике, тому води там солоніші – 37 ‰. Найвищу солоність у світі має Червоне море – 42 ‰. Біля берегів Антарктиди солоність знижується через опріснення талими водами льодяного покриву.

ТЕЧІЇ. У північній частині океану течії тісно пов’язані з мусонами. Взимку під дією північно-східного мусону виникає потужна тепла Мусонна течія, яка переносить поверхневі води океану із сходу на захід. Влітку внаслідок південно-західного мусону вона слабне, натомість Сомалійська течія різко підсилюється і поверхневі води рухаються у зворотному напрямку – із заходу на схід. Таким чином мусони перебудовують систему поверхневих течій в океані за сезонами року: влітку рух води здійснюється за годинниковою стрілкою, а взимку – проти годинникової стрілки.

У південній частині Індійського океану утворюється колоподібний рух поверхневих вод проти годинникової стрілки, як і у Тихому та Атлантичному океанах у цих широтах.

Мал. Індійський та Тихий океан и. Течії

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ . Води Індійського океану є середовищем існування різноманітних рослин і тварин. Бурі, зелені та червоні водорості облямовують береги материків і островів, утворюючи підводні луки. Серед сотень видів риб поширені сардинела, скумбрія, ставрида, нототенія, окунь, тунець, корифена. У відкритому океані живуть різні види акул і летючі риби.

Особливо багате життя вирує у прибережних районах і на мілководді поблизу коралових рифів. Там мешкають каракатиці і кальмари, лангусти і креветки, морські зірки і морські їжаки. Морські змії, які живляться рибою, дуже отруйні (їх отрута в 12 разів смертоносніша за отруту кобри). Є гігантські черепахи та дельфіни. У помірних і приполярних широтах поблизу Антарктиди багато китів і тюленів.

Мал. Морська зірка

Мал. В теплих водах Мозамбікської затоки

ПРИРОДНІ БАГАТСТВА. На відміну від інших океанів, біологічні ресурси Індійського океану мало вивчені і використовуються недостатньо. Зокрема вилов риби, за підрахунками фахівців, можна збільшити у кілька разів.

За запасами і видобуванням нафти і газу Індійський океан посідає перше місце у Світовому океані. Його Перська затока стала візитною карткою морського нафтовидобутку. На її шельфі освоюються одні з найбільших у світі нафтогазові родовища. Нафта й газ вивозяться танкерами у різні країни. У прибережних районах добувають олов’яну руду та фосфорити.

Країни, що розташовані на північно-західному узбережжі Індійського океану в жаркому тропічному поясі, потерпають від нестачі прісної води. Тому там навчилися опріснювати солону морську воду.

Через Індійський океан пролягли численні морські шляхи світового значення. Рукотворний Суецький канал з’єднує Червоне море Індійського океану із Середземним морем Атлантичного океану. Він скоротив шлях з Європи в Азію на 9 000 км. Північні узбережжя океану – чудові місця відпочинку. Цьому сприяють теплий клімат, прекрасні піщані пляжі, мальовничі краєвиди островів, унікальний підводний світ (мал. 38).

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ОКЕАН. Індійський океан – це акваторія, де видобуваються і якою транспортуються величезні обсяги нафти. Так, із Перської затоки, яка всіяна нафтовими вишками і платформами, щогодини проходять 6 навантажених нафтою танкерів. Щорічно з неї вивозиться близько 1 млрд тонн нафти. Це неминуче призводить до забруднення нафтопродуктами (бензином, мазутом) і нафтою океанічних вод . Виливи нафти трапляються внаслідок аварій при транспортуванні. Нафта, що легша за морську воду, розливається по її поверхні тонкою плівкою. Плівка не пропускає повітря. Це призводить до загибелі морських мешканців, що потрапили в зону її поширення.

Очищення води від нафтового забруднення здійснюють за допомогою спеціальних суден-сміттєвловлювачів, що збирають сміття і плаваючу нафту з поверхні. Проте такі заходи повинні бути більш інтенсивними і своєчасними.

Запитання і завдання

1. Порівняйте географічне положення Індійського океану з розташуванням Тихого і Атлантичного океанів. Який вплив на природу Індійського океану здійснює його географічне положення?

2. Поясніть, як залежать від клімату температура і солоність поверхневих вод Тихого океану.

3. Використовуючи карту, назвіть якими течіями утворені коло обіги води в Індійському океані в Північній і Південній півкулях. Чому в північній частині Індійського океану виникають мусонні вітри. Як змінюються під їх впливом поверхневі течії?

4. Розкажіть про тваринний світ Індійського океану. Які основні промислові риби там виловлюють?

5. Які мінеральні ресурси видобувають на шельфі Індійського океану? Як це пов’язано із забрудненням океанічних вод?

6. Користуючись картою «Будова земної кори», визначте:

а) яке простягання мають серединно-океанічні хребти в Індійському океані;

б) на які улоговини вони ділять западину океану;

в) які острови є вершинами серединно-океанічних хребтів.

1. Підпишіть на контурній карті назви: островів – Мадагаскар, Шрі-Ланка; заток – Бенгальська, Перська; морів – Аравійське, Червоне; підводних хребтів – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський.

2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх назви – Мусонна, Сомалійська.

Источник

Індійський океан — клімат, природа, географічне положення

Як відомо, з давніх часів в далеку Індію відправлялися європейські мореплавці в пошуках незліченних багатств і добиралися вони до неї по безкрайніх водних просторах, які вже тоді мати назву Індійський океан.

Його води омивають чотири материки, тому важливі морські шляхи, що зв’язують великі порти Європи та Азії, були прокладені ще сотні років тому представниками древніх цивілізацій.

Історичний факт

Згідно з дослідженнями вчених, формування акваторії Індійського океану (ІО) відбулося після розколу початкового суперконтиненту на Африку, Аравію та Індостан. Западина, яка утворилася, поступово розросталася, внаслідок руху тектонічних плит утворилися деякі моря, наприклад, Червоне.

Австралійський континент з’явився пізніше, і в кайнозойську еру океан прийняв вид, який має по сьогоднішній день.

Стародавні відкриття

З часів Птолемея і до епохи Великих географічних відкриттів цей океан представлявся людям величезним морем. На його берегах виникло кілька стародавніх цивілізацій і мореплавство зародилося раніше, ніж в інших океанах — імовірно близько 6 тис. років тому.

Протягом століть через води Індійського океану проходили важливі торговельні та промислові шляхи. Освоювати його акваторію почали ще мореплавці Стародавнього Єгипту, вітрильні катамарани яких подорожували між східною частиною африканського узбережжя, Індією та Аравійським півостровом.

Морські походи по водах океану здійснювали перси, фінікійці, а пізніше і греки. Китайці теж плавали на джонках уздовж азіатського узбережжя до східної частини Африки. Візантійські купці в IV-VI ст. вели торгівлю в:

Перші описи океанських маршрутів і особливостей узбережжя зустрічаються в арабських середньовічних трактатах починаючи з VII століття.

Масштабні дослідження

В кінці XIII століття Індійський океан перетнув венеціанець Марко Поло, відвідавши в дорозі Цейлон, Індію і Суматру. Він описав історію своєї подорожі в “Книзі про різноманітність світу”, що стала настільною для картографів і мореплавців того часу.

Більш об’ємні відомості про ІО стали накопичуватися з початку плавань португальця Васко да Гама і голландського капітана Тасмана, експедиція якого відкрила, що Австралія — це материк.

Перші заміри глибин були зроблені англійцем Джеймсом Куком в кінці XVIII століття.

Дотримуючись плану, вона кілька років займалася вивченням акваторії Тихого й Індійського океанів. Список відомостей, отриманих екіпажем Челленджера:

• численні заміри глибин;
• зразки океанічного ґрунту;
• солоність і температура води;
• зразки представників флори і фауни;
• фіксація островів і архіпелагів.

Зібрані дані поклали початок нової науки – океанографії. В даний час дослідження тривають: уточнюються карти морського дна, особливості кліматичних умов, ведуться метеорологічні спостереження. Міжнародні експедиції вивчають екологічні зміни, викликані діяльністю людини.

Загальні дані та географічне положення

Індійський океан майже повністю розташований в Південній півкулі, лише невелика частина в Північній півкулі глибоко врізається в сушу, нагадуючи величезне море. Його середня глибина – 4 тис. метрів, а найглибша точка знаходиться в Яванському жолобі, дно якого опускається на 7729 метрів нижче рівня моря.

На питання, які материки омиває Індійський океан, можна коротко відповісти, що він:

• на заході межує з Африкою;
• на півночі та сході — з Євразією;
• у його південно-східній частині знаходяться Австралія та Океанія;
• ближче до полюса — Південне море, що омиває береги Австралії.

Берегова лінія порізана слабо і вздовж неї тягнеться шельф шириною не більше 100 метрів. Материкові схили акваторії мають вигляд уступу, місцями розсіченого підводними долинами Інду, Гангу та інших річок. Острови найчастіше материкового походження, що зумовило їх розташування, близьке до узбережжя. Найбільші з них:

На відкритих ділянках знаходяться архіпелаги вулканічної природи походження, наприклад, Маврикій і Кергелен. У тропічному поясі є безліч коралових островів:

• Мальдівські;
• Кокосові;
• Андаманські та ін.

Морів і заток, що відносяться до цього океанічного басейну, порівняно небагато. Його східні води включають Арафурське і Тиморське моря, велику Австралійський затоку, інші, в основному, зосереджені в Євразії. До них відносяться:

• Червоне море.
• Аравійське море.
• Перська затока.
• Андаманське море.
• Бенгальська затока.

• Аравійська;
• Західноавстралійська;
• Африкано-антарктична.

Дно рівнин, близьких до узбережжя, рівне і вкрите осадовими породами. У центральній частині Індійського океану для придонного рельєфу характерні горбисті рівнини. На океанічному ложі представлені та вулкани, що утворюють в деяких місцях великі масиви та ланцюги.

Кліматичні умови Індійського океану

Область, що відноситься до ІО, охоплює витягнуті уздовж паралелей чотири зони, але більша його частина знаходиться в тропічній і субтропічній зоні. Клімат в центральній акваторії та на узбережжях материків і островів класифікується за такими кліматичними поясами:

• північні тропіки;
• південні тропіки;
• субтропіки;
• помірні широти.

Над північною частиною ІО панує мусонний клімат, супроводжуваний частими циклонами, що переміщують повітряні маси в бік узбереж. Такі умови обумовлені близькістю азіатського континенту, над поверхнею якого область високого атмосферного тиску формує північно-східний мусон в зимовий час.

Влітку клімат визначається вологим теплим повітрям, принесеним з південних районів південно-західним мусоном, і супроводжується дуже сильними вітрами. Температура в північній частині акваторії ІО влітку становить 28-32 °C, взимку знижується до 18-22 °C.

У південному тропічному поясі взимку клімат залежить від південно-східного пасату, а середньорічна температура становить +25 °C. У районі о. Мадагаскар і Маскаренських островів взимку досить часто бувають тропічні урагани, під дією яких на узбережжі в цю пору року переважає штормова погода. У субтропічних і особливо помірних широтах температурні умови більш холодні – температура влітку не перевищує + 22 °C, взимку опускається до +6 °C.

Найпівденніші області ІО характеризуються сильними вітрами та низькими температурами — взимку стовпчик термометра опускається до -16 °C, а влітку підіймається не вище +10 °C.

Що стосується опадів, то найбільша їх кількість і часта хмарність спостерігається в східних областях екваторіальної зони, а найменша — в східній частині південних тропіків. Північні тропіки відрізняються ясною погодою більшу частину року, особливо на Аравійському півострові, а максимальна хмарність характерна для арктичних вод.

Водні особливості

Чистота і прозорість темно-блакитних, а місцями блакитних, вод ІО пов’язані з тим, що в нього впадає невелика кількість прісних річок, що несуть з собою продукти людської діяльності, які забруднюють акваторію.

Температура і солоність

Солоність води в ІО трохи вище, ніж середній відсоток у Світовому океані. Найбільш це помітно в північно-західній області, де знаходиться Червоне море і Перська затока і обумовлено сукупністю високої температури в самих водоймах і гарячим повітрям, що приходить з боку Сахари.

У цих зонах спостерігається найменша кількість опадів на тлі максимального випаровування води.

В Аравійському морі і в водах Північного тропічного поясу солоність трохи нижче, але також залишається досить високою — 36%. У Бенгальській затоці, куди впадають Ганг і Брахмапутра, вода опріснюється їх водами до 30-34%.

Знижена солоність властива і приарктичним водам, опріснення яких відбувається через танення льодовиків Антарктиди. Спадання цього показника відбувається і від поверхневих водних мас до придонних.

Температура води в північних і південних тропіках на поверхні ІО досить стійко тримається на рівні 28 °C цілий рік. Максимальні температури для цього водного басейну спостерігаються в Червоному морі і в північно-західній частині австралійського узбережжя, де вони можуть досягати 29-31 °C. Нижче 60° пд. ш. в літній час температура знижується нижче нуля, а крига призводить до утворення припаю завтовшки до 1,5 метра до кінця холодного часу року.

Танення льодів, що утворилися, закінчується в березні. У південних областях Індійського океану нерідко можна спостерігати айсберги.

Океанські течії

Всі переміщення водних мас в ІО поділяють на місцеві, мусонні? морські, і загальні, характерні для Південної півкулі. Мусонні циркулюють уздовж узбережжя, а морські впливають на клімат прилеглих областей суші, не мають постійного характеру і обумовлені припливами, відливами і вітрами.

Охоплюючи ту частину, що відноситься до Південної півкулі, Екваторіальна течія Індійського океану збуджується пасатами і проходить від Австралії до Мадагаскару взимку трохи швидше, ніж влітку.

В акваторії острова відбувається його поділ на Мозамбікську течію, що йде до південного краю Африки, і Екваторіальну протитечію, що піднімається на північ разом з мусонними переміщеннями водних мас. Мозамбікська течія переходить у однойменного мису Голковий, що є одним з найсильніших і стійких в Світовому океані.

Далі до них домішуються холодні води Атлантичного океану і утворюється поперечна течія, що несе води з невеликою швидкістю в напрямку Австралії. Біля її берегів частина водних мас продовжує свій шлях, огинаючи материк з півдня, а частина повертає на північ, даючи початок екваторіальній течії. Таким чином замикається кругообіг поверхневих вод в Індійському океані.

Тваринний і рослинний світ

У тропічних поясах ІО мешкають колонії шести- і восьмипроменевих коралів, що створюють в симбіозі з вапняними червоними водоростями острова і атоли. Коралові рифи служать притулком багатющої різноманітності видів безхребетних:

• губкам;
• черв’якам;
• крабам;
• молюскам;
• морським зіркам і їжакам.

Риби, які населяють коралові рифи, невеликі, але дуже яскраві. Багато хто володіє цікавою особливістю — вони світяться у воді. Поблизу узбережжя ростуть мангрові зарості, населені мулистими летючими рибами , здатними довгий час перебувати в повітряному середовищі.

Органічне життя на берегах, де згубно позначається сонячне випромінювання, в тропіках бідніше, ніж в помірному поясі. Тут прибережні води прикрашають фукуси, ламінарії, величезні макроцитіси а також риби, медузи, рачки та інші безхребетні.

Води ІО багаті молюсками, сифонофорами і кальмарами, з промислових риб — анчоусами, великим і дрібним тунцем. Окрасою океанічної акваторії є акули:

Особливу небезпеку для нирців представляють не стільки акули, скільки отруйні морські змії. Ссавці представлені дельфінами і китами, морськими котиками і тюленями. Птахи, що населяють узбережжя ІО – це, в основному, альбатроси і фрегати, в Південній Африці і Антарктиді зустрічаються пінгвіни.

Значно більш розвинене транспортне сполучення і туризм на узбережжях материків і островах.

Источник