§ 6. Тихий океан (підручник)
Світовий океан величезний: під його солоними водами сховано3/4 земної поверхні. Цей величний, загадковий Океан перепоясує увесь наш світ іпульсує припливами, наче величезне серце Землі. Ласкаве і водночас небезпечнеколихання води ніби вказує на живу душу океану, що зачаїлась у темних глибинах…Так красномовно пишуть письменники про Світовий океан, який є об’єктом вивченнягеографії.
Слово океан походить від фінікійського «оч», «очен», що означає величезний, безмежний. Стародавні вавилоняни і єгиптяни Океаном називалиміфічну ріку, яка за їхніми уявленнями омивала увесь суходіл, що нібиторозміщувався на плоскому диску.
§ 6. Тихий океан
Площа океану – 178, 7 млн км 2 .
Середня глибина – 4 000 м.
Максимальна глибина – 11 022 м.
1. Пригадайте, який з океанів Землі найбільший за площею.
2. Хто і коли з мореплавців уперше перетнув Тихий океан?
3. Які форми рельєфу розрізняють на океанічному дні?
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Тихим океан назвав португалець Фернан Магеллан під час першого навколосвітнього плавання. Насправді ж ця назва не відповідає характерові океану, адже йому властиві часті шторми й урагани. Просто Магеллану повезло з погодою – йому вдалося перетнути Тихий океан, жодного разу не потрапивши у шторм. Так на картах з’явилася нова назва, іспанською Мар Пацифіко – «Море мирне, тихе, спокійне».
Географічне положення – важлива частина характеристики будь-якого океану. Це – його своєрідна адреса у просторі. Від певного розташування залежать природні умови акваторії. Навчитися визначати географічне положення допоможе план ( табл. 1).
Характеристика географічного положення океану
1. Положення відносно материків
Визначити, між якими материками розташований
2. Положення відносно інших океанів
Встановити, з якими межує океанами
3. Положення відносно екватора
Встановити, в якій лежить півкулі (Північній чи Південній)
4. Положення відносно кліматичних поясів
Встановити, в яких кліматичних поясах простягається
5. Особливості берегової лінії
а) сильно чи слабо розчленована;
б) які моря відносяться до океану;
в) які затоки вдаються у суходіл;
г) які великі острови розташовані в океані
Тихий океан розташований між Євразією і Австралією на заході, Північною і Південною Америкою – на сході, Антарктидою – на півдні. Береги цих материків є межами океану. Екватор поділяє Тихий океан на дві приблизно однакові частини, тому в північній і південній частинах океану природа подібна. Він розташований в усіх кліматичних поясах, крім арктичного.
Тихий океан – найбільший і найглибший з океанів нашої планети. Він такий величезний, що може вмістити в собі всі материки і острови Землі. Він охоплює майже половину площі Світового океану.
До Тихого океану входить багато морів. Серед них окраїнні моря – Берингове, Охотське, Японське, Південнокитайське. Вони розміщуються уздовж східної окраїни Євразії, мало вдаються в суходіл та відокремлені від океану лише півостровами і островами. Філіппінське море розташоване між островами. Найбільшими затоками є Аляска і Каліфорнія. Протоки з’єднують Тихий з іншими океанами: Дрейка і Магелланова – з Атлантичним, Малаккська – з Індійським, Берингова – з Північним Льодовитим. Тихий і Атлантичний океани з’єднуються також рукотворним Панамським каналом, проритим через Панамський перешийок між Північною і Південною Америкою. Островів у Тихому океані багато, і вони мають різне походження: материкове ( Японські, Філіппінські), вулканічне ( Маріанські), коралове ( острови Тонга).
Працюємо з картою
1. В яких півкулях лежить океан відносно екватора і нульового меридіана?
2. Назвіть найбільші моря, затоки і протоки, що відносяться до Тихого океану.
3. Назвіть найбільші півострови та острови Тихого океану.
4. Назвіть серединно-океанічні хребти-підняття. На які улоговини вони поділяють ложе океану?
5. Назвіть острови, що є вершинами підводних вулканів.
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Плавання Тихим океаном здійснювалися ще в стародавні часи корінними мешканцями островів. У ХІІ ст. західну частину океану освоїли китайці. Історія дослідження його європейцями починається, певно, з відкриття, яке зробив іспанець Васко Нуньєс де Бальбоа. В 1513 р. він перетнув Панамський перешийок Центральної Америки і з вершини гори побачив безкраї водні простори, які назвав Південним морем. На той час європейці були впевнені, що існує лише один океан – Атлантичний.
Фернан Магеллан і його команда були першими європейцями, які перетнули Тихий океан під час першого навколосвітнього плавання в 1519 – 1521 рр. Після них іспанці, португальці, голландці, англійці здійснили ряд експедицій для освоєння шляху через Тихий океан до берегів Азії. Тоді було відкрито багато островів. Крім того мореплавці записували в корабельних журналах відомості про вітри, течії, припливи і відпливи та інші важливі відомості. Цікаво, що Магеллан намагався виміряти глибину Тихого океану, але, опустивши 762 м конопляної мотузки, дна так і не досягнув. Відомості про рослинність і тваринний світ узбереж і прибережних вод збиралися розрізнено.
У ХУІІІ ст. російські експедиції під керівництвом Вітуса Беринга й Олексія Чирикова (який, до речі, народився в Києві) зібрали науковий матеріал про мешканців північної частини Тихого океану. Знаменитим дослідником океану був англійський мореплавець Джеймс Кук, який наніс на карту численні тихоокеанські острови. Перші виміри температури води на поверхні й глибині були зроблені на початку ХІХ ст. під час навколосвітнього плавання Івана Крузенштерна й Юрія Лисянського.
У 1873 – 1876 рр. англійська експедиція на кораблі «Челленджер» зібрала різноманітну інформацію про особливості вод Тихого океану. Тоді вперше було складено карту його глибин і виявлено глибоководні жолоби. Згодом були здійснені дослідження на спеціальних наукових суднах – «Витязь» (1886 – 1889 рр., Росія), «Альбатрос» (1888 – 1905 рр., США) та ін.
У наш час науковці різних країн проводять дослідження океанічного дна, сейсмічних зон, міграцій промислових риб за допомогою підводних апаратів – батискафів і підводних човнів. Так були уточнені глибини, відкриті невідомі види морських організмів, створені нові карти океану.
Загін Васко Нуньєса де Бальбоа пройшов через ліси і болота й після всіляких пригод перетнув сучасний Панамський перешийок. Одного дня з пагорба він помітив величезний водний простір. Діставшись берега, Бальбоа, як був у одязі, зайшов у воду із прапором в одній руці та шпагою – в другій, і врочисто проголосив цей океан власністю іспанського короля.
Цікава географія
Перше в історії регулярне морське сполучення
Після навколосвітньої подорожі Магеллана у 1573 р. іспанці започаткували перше в історії регулярне сполучення через Тихий океан. Морські рейси здійснювалися із порту Акапулько в Мексиці до Маніли на Філіппінських островах. Шлях туди й назад складав 18 000 морських миль. Плавання до Філіппін тривало 60 днів. У зворотному напрямку воно було значно довшим і небезпечнішим, адже вітрильникам доводилося враховувати пануючі вітри. Ці рейси тривали 238 років і здійснювалися з винятковою пунктуальністю! І це за часів, коли плавали за компасом та вельми приблизними картами, коли все залежало від вітрів, течій, тайфунів, не кажучи вже про спеку, цингу та піратів!
БУДОВА І РЕЛЬЄФ ДНА . За різноманітністю рельєфу дно океану нічим не поступається поверхні суходолу. На океанічному дні розрізняють підводну окраїну материків, перехідну зону, ложе і серединно-океанічні хребти. Рельєф дна Тихого океану визначає єдина Тихоокеанська плита. Разом з іншими плитами, вона здійснює горизонтальні рухи, що супроводжуються підводними і наземними землетрусами та виверженнями вулканів.
Підводна окраїна материків у Тихому океані має вузький шельф (материкову обмілину) та крутий, сильно розчленований підводними каньйонами материковий схил.
У перехідній зоні, що лежить між підводною окраїною материків і ложем океану, земна кора материкового типу переходить у кору океанічного типу. Там розташовуються улоговини окраїнних морів, острівні дуги і глибоководні жолоби. Острівні дуги – це ланцюги островів, утворених величезними дугоподібними підводними хребтами, окремі вершини яких здіймаються над водою. Такими є, наприклад, Курильські, Японські острови. Глибоководні жолоби – вузькі і дуже глибокі (до 11 тис. метрів) прогини дна океану. Вони обрамляють острівні дуги і відділяють перехідні зони від ложа океану. У Тихому океані розміщуються більшість глибоководних жолобів Світового океану. Найглибшими з них є Маріанський (11 022 м) і Філіппінський (10 265 м).
Ложе розташовується на глибинах 3 000 – 6 000 м і займає більшу частину площі дна Тихого океану. Йому властива тонка океанічна земна кора. Рельєф ложа – поєднання улоговин і підводних гірських хребтів, які їх розділяють. Улоговини є гігантськими зниженнями дна і мають плоску або горбисту поверхню. Підводні хребти утворені вулканами. Наприклад, Північно-західний хребет, що розділяє Північно-Західну і Північно-Східну улоговини. Серединно-океанічні хребти – це величезні підводні гірські споруди, що утворилися із застиглої лави в місцях розходження літосферних плит. Два таких хребти простяглися на півдні і сході Тихого океану – Південнотихоокеанське і Східнотихоокеанське підняття. Іноді їх вершини піднімаються над рівнем океану у вигляді вулканічних островів. Так Океан народжує суходіл. Удовж меж океану розташовані сейсмічні зони Тихоокеанського вогняного кільця.
Чи може Тихий океан зменшитися?
Вважають, що приблизно через 50 млн років внаслідок руху літосферних плит Тихий зменшиться в розмірах. Натомість площі Атлантичного та Індійського океанів збільшаться. Проте це тільки прогноз, що потребує уточнення.
Запитання і завдання
1. Користуючись картою, опишіть географічне положення Тихого океану.
2. Хто і коли досліджував Тихий океан?
3. Розкажіть про особливості перехідної зони дна Тихого океану.
4. Який рельєф має ложе океану?
5. Подумайте, чому в Тихому океані багато островів вулканічного походження.
6. За градусною сіткою карти обчисліть протяжність Тихого океану із заходу на схід по екватору (1˚ = 111,3 км).
Підпишіть на контурній карті назви морів – Берингове, Охотське, Японське, Південнокитайське, Філіппінське; проток – Берингова, Магелланова; каналу – Панамський; глибоководних жолобів – Маріанський, Філіппінський, островів – Гавайські, Маріанські, Японські, Філіппінські, Великі Зондські.
Источник
Тихий океан. Географічне положення
Географічне положення. Тихий океан за розмірами й особливостями природи – унікальний природний об’єкт нашої планети. Океан розташований у всіх півкулях Землі, між материками Євразією і Австралією на заході, Північною і Південною Америкою на сході й Антарктидою на півдні.
Тихий океан займає понад 1/3 поверхні планети і майже половину Світового океану. Він має овальні контури, витягнутий з північного-заходу на південний схід й найширший між тропіками. Берегова лінія відносно прямолінійна біля берегів Північної і Південної Америки і сильно розчленована біля берегів Євразії. До складу Тихого океану входить цілий ряд окраїнних морів Східної й Південно-Східної Азії. В океані велика кількість архіпелагів і окремих островів, які входять до складу Океанії.
Рельєф дна. Тихий океан найглибший. Рельєф його дна складний. Шельф займає відносно невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його площа не перевищує десятків кілометрів, а біля берегів Євразії шельф вимірюється сотнями кілометрів. В окраїнних частинах океану розташовані глибоководні жолоби, причому в Тихому океані знаходиться основна частина глибоководних жолобів всього Світового океану: 25 з 35 мають глибину понад 5 км; і всі жолоба, глибиною понад 10 км, – таких 4. Великі підняття дна, окремі гори й хребти розділяють ложе океану на котловини. На південному сході океану розташоване Східно-Тихоокеанське підняття, яке входить в глобальну систему серединно-океанічних хребтів.
З системою глибоководних жолобів й гірських споруд на материках і островах, що прилягають до океану, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, які утворюють Тихоокеанське „вогняне кільце”. В цій зоні часто також відбуваються наземні й підводні землетруси, які викликають гігантські хвилі – цунамі.
Клімат. Тихий океан простягнувся від субарктичних до субантарктичних широт, тобто розташований майже у всіх кліматичних поясах Землі. Основна його частина знаходиться в екваторіальному, субекваторіальному і тропічних поясах обох півкуль. Температура повітря над акваторією цих широт цілий рік від +16 о С до +24 о С. Але на півночі океану вона опускається нижче 0 о С. Біля узбережжя Антарктиди така температура тримається і в літні місяці.
Для циркуляції атмосфери над океаном характерні зональні ознаки: в помірних широтах переважають західні вітри, в тропічних широтах переважають пасати, в субекваторіальних широтах біля берегів Євразії яскраво виражені мусони. Над Тихим океаном часто утворюються сильні вітри штормової сили й тропічні циклони – тайфуни. Максимальна кількість опадів випадає в західних частинах екваторіального поясу (близько 3000 мм), мінімальна – в східних районах океану між екватором й південним тропіком (близько 100 мм).
Течії. Тихий океан доволі сильно витягнутий з заходу на схід і тому в ньому переважають широтні потоки вод. В океані утворюються два величезних кільця руху вод: північне і південне. Північне кільце включає Північну пасатну течію, течію Куросіо, Північно тихоокеанську течію й Каліфорнійську течію (вона єдина з перелічених холодна). Південне кільце складають Південна Пасатна, Східноавстралійська течії (теплі), течія Західних вітрів і Перуанська течія (холодні).
Властивості вод. В Тихому океані утворюються всі типи поверхневих водних мас, крім арктичних. Найтепліші води знаходяться в тропічних широтах. Середньорічна температура вод між тропіками складає +19 о С, в екваторіальних широтах – від +25 о С до +29 о С, біля берегів Антарктиди – знижується до -1 о С. Опади, що випадають над океаном, в цілому переважають над випаровуванням. Солоність поверхневих вод Тихого океану трохи нижча, ніж в Атлантичному, оскільки західна частина океану отримує багато прісних річних вод (Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг та інші). Льодові явища в північній частині океану і в субарктичному поясі носять сезонний характер. Біля узбережжя Антарктиди морські льоди тримаються цілий рік. Антарктичні айсберги з поверхневими течіями досягають 40 о пд.ш.
Органічний світ. По біомасі й числу видів органічний світ Тихого океану багатший, ніж в інших океанах. Це пояснюється його тривалою геологічною історією, величезними розмірами, різноманіттям екологічних умов. Особливо багата органічний світ в екваторіально-тропічних широтах, в районах розвитку коралових рифів. В північній частині океану багато різноманітних видів лососевих риб.
Вилов риби в Тихому океані складає понад 45% світового. Головні райони промислу – це область взаємодії теплих і холодних вод; шельфові райони на заході океану і райони підйому глибинних вод біля берегів Північної, й особливо Південної, Америки.
Природні комплекси. В Тихому океані є всі природні пояси, крім арктичного.
Північний полярний (субарктичний) пояс займає невелику частину Берингового й Охотського морів. В цьому поясі відбувається інтенсивна циркуляція вод, тому вони багаті на рибу.
Північний помірний пояс займає широкі акваторії. Для нього характерна взаємодія теплих і холодних водних мас. Це сприяє розвиткові органічного світу. На заході поясу формується унікальний природний комплекс Японського моря, який відзначається великим видовим різноманіттям.
Північний субтропічний пояс в Тихому океані виражений не так чітко, як помірний. Західна частина поясу тепла, східна – відносно холодна. Води сині, прозорі, перемішуються слабо. Кількість планктону (дрібних риб) невелика.
Північний тропічний пояс формується під впливом потужної Північної пасатної течії. В цьому поясі багато окремих островів і архіпелагів. Продуктивність вод поясу невелика. Але біля підводних підвищень й островів з’являються скупчення рию та інших морських організмів.
В екваторіальному поясі спостерігається складна взаємодія вітрів і різних течій. Найбагатші органічним світом комплекси біля Зондських островів і Північно-Східних берегів Австралії, а також комплекси коралових рифів.
В південній півкулі в Тихому океані формуються аналогічні природні пояси, але вони дещо відрізняються властивостями повітряних мас і складом організмів.
Господарське використання. Тихий океан і його моря омивають узбережжя континентів, на яких розташовано понад 30 прибережних держав з загальною чисельністю населення 2,5 млрд. осіб. До основних видів природних багатств океану належать його біологічні ресурси. Тихий океан займає перше в світі місце за видобутком риби й морепродуктів.
На шельфі океану почався видобуток корисних копалин: родовища нафти й газу, руд олова й інших кольорових металів; з морської води отримують кухонну й калійну сіль, магній, бром. Через Тихий океан проходять шляхи міжнародного й регіонального судноплавства, на берегах океану розташована велика кількість портів.
Господарська діяльність людини призвела до сильного забруднення деяких акваторій Тихого океану. Особливо це проявилось біля берегів Японії й Північної Америки. Виснажились запаси китів та інших цінних видів риб. Деякі з них втратили своє промислове значення.
Таким чином природні ресурси Тихого океану надзвичайно багаті і різноманітні, але вони вимагають їх раціонального використання.
Перші наукові дані про океан були отримані на початку 16 століття іспанським конкістадором В. Нуньєсом де Бальбоа. У 1520–1521 роках Фернан Магеллан уперше перетнув океан відпротоки, названої його ім’ям, до Філіппінських островів. Під час плавання не було жодної бурі, тому Магеллан назвав океан «Тихим».
Протягом 16—19 століть океан вивчався численними натуралістами. Систематичні дослідження розпочалися з початку 19 століття (географічні експедиції І. Ф. Крузенштерна,Ю. Ф. Лисянського, О. Є. Коцебу, Ф. Ф. Беллінсгаузена, М. П. Лазарева, Ч. Дарвіна).
Перша власне океанографічна експедиція — кругосвітна подорож англійського судна «Челленджер» (1872–1876), дала велику інформацію про фізичні, хімічні, біологічні і геологічні особливості Тихого океану. Великий внесок у його вивчення в кінці 19 століття внесли наукові експедиції на суднах: «Витязь» (1886–1889, 1894–1896) Росія, «Альбатрос» (1888–1905)США; у 20 столітті: на суднах «Карнегі» (1928–1929) — США, «Снелліус» (1929–1930) — Нідерланди, «Діскавері II» (1930) — Великобританія, «Галатея» (1950–1952) — Данія і «Витязь» — СРСР. Новий етап дослідження почався з 1968 року, коли з американського судна «Гломар Челленджер» було почато глибоководне буріння.
Флора і фауна характеризуються багатством і великим різноманіттям. Фауна Тихого океану налічує біля 100 тисяч видів; у фітопланктоні відомо біля 380 видів. У зоні шельфу представлені різноманітні бурі, фукусові,ламінарієві водорості, молюски, черви, ракоподібні, голкошкірі та інші організми. Для тропічних широт характерний сильний розвиток коралових рифів.
Фауна риб включає не менше 2 000 видів у тропічних широтах і близько 800 видів — у помірних (далекосхідні моря). В океані мешкає понад 2 000 видів риб і 6 000 видів молюсків. У північній частині океану поширенілососеві риби — лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця, біля західного узбережжя — анчоусів. Риба є кормовою базою для птахів.
У північних помірних і в південних високих широтах живуть численні ссавці: кашалот, декілька видів смугастиків, морські котики; лахтак, морж і сивуч (на півночі), а також краби, креветки, устриці, головоногі молюски та інше. У фауні Тихого океану багато ендеміків.
Источник