Кліматичні пояси тихого океану

§ 7. Тихий океан (продовження) (підручник)

§ 7. Тихий океан (продовження)

1. Пригадайте, які кліматичні пояси поширені на земній кулі.

2. Якими властивостями водні маси різняться між собою?

3. Які течії вважають теплими, а які – холодними?

КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І ТИПИ КЛІМАТУ. Тихий океан розташований в усіх кліматичних поясах, крім арктичного. Його більша частина припадає на жаркі екваторіальний і тропічні пояси обох півкуль. Це робить його велетенським нагромаджувачем тепла, а тому найтеплішим океаном серед інших. У цих поясах спостерігаються найвищі температури повітря (понад + 25 0 С). Найнижчі температури повітря (менше 0 0 С) характерні для субарктичного і антарктичного. Кількість опадів, як і температура повітря, зменшується від екваторіальних до полярних широт. Найбільша їх кількість – понад 2 000 мм за рік – випадає на екваторі.

Тихий океан, незважаючи на його назву, є найнеспокійнішим на планеті. У широтах з тропічним кліматом протягом року дмуть пасати. А біля берегів Центральної Америки, головним чином влітку, зароджуються тропічні циклони – жорстокі ураганні вітри великої руйнівної сили. Вони рухаються на північний захід і затухають лише біля Берингова моря. Для помірного клімату обох півкуль характерні постійні і потужні західні вітри. Особливо сильними вони бувають в 40–60-х широтах Південної півкулі. Через часті шторми в океані мореплавці називають ці широти «ревучими сороковими», «лютими п’ятдесятими», «верескливими шістдесятими».

ВОДНІ МАСИ . Особливості клімату позначаються на властивостях водних мас. Як ви вже знаєте, в одними масами називають великі об’єми води, що формуються в певних районах океану і мають певні властивості. Значна протяжність Тихого океану з півночі на південь зумовлює зміни середньорічних температур води від +28 0 С на екваторі до –1 0 С поблизу полюсів. Біля берегів Антарктиди океан замерзає. Айсберги доходять до 40-х широт.

Солоність поверхневих вод також змінюється від екватора до полюсів. Екваторіальні водні маси Тихого океану мають середню для Світового океану солоність (35 ‰). На півночі океану в субарктичних водних масах солоність знижується до 32 ‰.

Мал. Тихий океан біля берегів Південної Америки

Робота з картою

6. У межах яких кліматичних поясів лежить океан?

7. Назвіть течії, які формують кругообіг води в південній частині океану. В якому напрямку здійснюється циркуляція води?

8. Назвіть теплі течії північної частини океану. Як вони впливають на клімат узбереж материків?

9. На берегах Тихого океану розташовано понад 50 країн. Назвіть найбільші країни узбереж: а) азіатського; б) північноамериканського; в) південноамериканського.

10. Назвіть найбільші порти на берегах Тихого океану. В яких країнах вони розташовані?

ТЕЧІЇ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ. Поверхневі течії в океанах обумовлені постійними вітрами. У Тихому океані вони утворюють два великих замкнутих кола руху (циркуляції) води.

У Північній півкулі північно-східний пасат зумовлює теплу Північну Пасатну течію. Вона перетинає океан від берегів Центральної Америки до Філіппінських островів. Там течія розгалужується на два потоки. Один повертає на південь до екватора й утворює М іжпасатну протитечію , яка прямує із заходу на схід. Другий потік повертає на північ і дає початок потужній теплій течії Куросіо . Протікаючи вздовж Японських островів, вона помітно отеплює їх клімат. Північніше Куросіо змінюється теплою Північнотихоокеанською течією. Під дією західних вітрів і відхиляючої сили обертання Землі вона відхиляється на схід. Біля берегів Північної Америки ця течія знову відхиляється на північ і утворює теплу Аляскинську течію. Притік у північно-східну частину Тихого океану теплих вод викликає відтік звідти холодних вод. Вони утворюють холодну Каліфорнійську течію, яка прямує на південний схід і зустрічається з теплою Північною Пасатною. Так замикається північне коло поверхневих вод Тихого океану.

Пасати Південної півкулі у свою чергу формують Південну Пасатну течію, яка перетинає океан із сходу на захід і так само розгалужується на два потоки. Той, що повертає на північ, разом з Північною Пасатною течією формує Міжпасатну протитечію. Другий потік утворює теплу Східноавстралійську течію . Вона вливається в потужну холодну течію Західних Вітрів , яка перетинає океан з заходу на схід. Біля берегів Південної Америки від неї відгалужується і прямує на північ холодна Перуанська течія. Її води, діставшись екватора, вливаються в Південну Пасатну течію і замикають південне коло поверхневих вод Тихого океану.

Мал. Тихий та Індійський океани. Течії

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. Органічний світ – це мешканці океану – рослини і тварини. У Тихому океані вони надзвичайно різноманітні. У полярних і помірних широтах поширені бурі, а у тропічних і екваторіальних – зелені та червоні водорості.

Видів тварин у Тихому океані в кілька разів більше, ніж в інших океанах. Вони живуть на різних глибинах. Але більшість віддає перевагу поверхневим водам. Там зосереджений і планктон – дрібні рачки, креветки, черви, медузи, що є основною їжею більшості мешканців океану. Особливо багато планктону в екваторіальних, помірних, субполярних і антарктичних широтах. Тому ці райони є найбагатшими за кількістю риби, молюсків і морських ссавців. Натомість тропічні і субтропічні широти, які розміщуються між цими районами, такі бідні на життя, що їх називають водними пустелями.

Тільки в Тихому океані поширені такі ластоногі, як морський котик, сивуч, калан, морський лев. На островах вони збираються у великій кількості, влаштовуючи лежбища. Багато в Тихому океані і тварин-гігантів: с иніх китів – найбільших тварин земної кулі (завдовжки до 33 м, вагою 160 т), к итових акул ( завдовжки 15 м), електричних скатів (вагою д о 200 кг). Дуже великими бувають і молюски. Гігантські кальмари , наприклад, можуть сягати 18 м і важити 1 000 кг. Молюск тридакна має мушлю завдовжки 1,5 м і вагою 300 кг. В північній частині океану поширений камчатський краб, який веде кочівний спосіб життя. Постійно пересуваючись, краб поїдає все, що може знайти. Розмах його потужних клешень сягає 1,5 м. живе краб до 20 років.

Источник

Климатические пояса, в которых располагается Тихий океан

Чтобы определить, в каких климатических поясах расположен Тихий океан, необходимо обратиться к физической карте мира. Зрительно можно заметить, что этот водный объект больше, чем вся суша планеты. Он лежит во всех возможных климатических районах кроме Арктики.

Климатические пояса Тихого океана

Тихий океан — это самый большой водный объект на земном шаре. Он простирается от Чукотки до Антарктики и затрагивает 10 климатических поясов из 11 возможных.

Из-за этой особенности океана в разных его частях различаются:

• температурный режим;
• атмосферное давление;
• преобладающие воздушные массы;
• биологическая продуктивность.

Северный субполярный (субарктический)

Пояс простирается в Беринговом проливе и Охотском море. Он не сильно подвержен воздействию Северного Ледовитого океана. Район лежит между 60 и 70° с.ш.

В зимние месяцы в этой части океана появляется лед. Охлаждение водных масс ведет к их осолонению. Летом происходит таяние ледников, а температура верхнего слоя воды достигает +4…+8°С.

Однако глубже могут располагаться более холодные толщи. При этом летом в данном поясе наблюдается опреснение воды за счет таяния льда. Содержание солей во время прогрева в летние месяцы равна 30-33‰.

Теплое Алеутское течение соприкасается с прохладными водами субполярного пояса. В точках их слияния наблюдается повышенная концентрация фосфора и азота в водной толще. Это объясняет высокую биологическую продуктивность северного субполярного пояса. Как результат, на шельфе Охотского моря обитает много видов рыб, беспозвоночных и т.д.

Северный умеренный

Это один из самых протяженных районов Тихого океана. Он тянется от Азиатского материка до Северной Америки (с 35 до 60° с.ш.). Северный умеренный регион представляет собой переходную область между территорией формирования холодных и теплых вод.

На западе умеренного района большое влияние оказывают течения Куросио (теплое) и Оясио (холодное). При их слиянии образуется Северотихоокеанское течение.

За счет влияния западных ветров этот поток переносит водные массы на восток. В восточном регионе встречаются два течения: Аляскинское и Калифорнийское (теплое и холодное соответственно).

Температура воды в регионе подвержена сезонным изменениям. Зимой она достигает 0°С, летом прогревается до +15…+20°С. Лед образуется только на севере Японского моря. В зимний период наблюдается вертикальная температурная конвекция вод, что обуславливает наличие циклонов.

Интенсивное перемешивание водных масс за счет ветра ведет к увеличению количества кислорода. В совокупности с достаточным содержанием биогенов в зоне умеренного пояса можно говорить о большой биопродуктивности региона. Причем этот показатель выше на севере.

На западе наблюдается муссонная циркуляция за счет одноименных ветров. В этой части океана возможны тайфуны.

Северный субтропический

Этот климатический регион расположен между умеренным с севера и тропическим с юга (между 23 и 35° с.ш.). В данной зоне наблюдается выраженная стратификация воздушных масс. Это значит, что здесь нет преобладающих ветров.

В субтропическом регионе можно выделить следующие особенности:

• постоянная ясная погода;
• небольшое количество дождей;
• сухой воздух;
• высокое давление.

В регионе большой объем испаряемой воды. Течения почти незаметны, частым явлением является штиль. Средняя годовая температура поверхностных вод составляет +23°С. Соленость держится на отметке 35‰.

Северный тропический

Климатический регион лежит между 20 и 30° с.ш. Область тянется между берегами Мексики и Вьетнама. Преобладающими являются тропические воздушные массы, которые хорошо прогревают океан.

Температура воды здесь достигает +20…+25°С. При этом изменчивость ее по сезонам минимальна (разница между летними и зимними значениями составляет не более 3°С). Соленость вод средняя (35-36‰).

В регионе господствует Северное пассатное течение. Оно образуется за счет одноименных ветров. Биологическая продуктивность региона низкая.

Экваториальный

Этот пояс находится по двум сторонам от экватора. Он занимает широкую полосу между 20° с. ш. и 20° ю. ш. Соленость в экваториальном районе максимальная — 36-37‰, а температура круглый год составляет +27…+28°С.

Выше экватора преобладают северные пассаты, а ниже — южные. В средней части происходит затухание ветров обоих полушарий. Весь год идут проливные дожди. С запада на восток проходит экваториальное противотечение.

Основные характеристики экваториального климатического пояса:

• высокая температура воды на поверхности;
• активная вертикальная циркуляция водной толщи;
• большой объем осадков;
• возникновение вихрей;
• высокая биологическая продуктивность прибрежных вод.

Южный тропический

Пояс тянется от Перу до Океании. Он лежит в южной широтной области с 20 по 30°. По характеристикам регион похож на северный тропический. Температура вод здесь составляет около +20…+25°С, а соленость — 35‰. Преобладающие течение — Южно-Пассатное. Оно образуется за счет одноименных ветров.

На востоке тропического района находится знаменитый Большой Барьерный риф.

На западе региона располагается большое количество островов. Эта область подвергается воздействию муссонных ветров. У берегов Самоа и Фиджи возникают ураганы, которые затем движутся в сторону Океании.

Южный субтропический

Климатический район тянется от Тасманова моря, берегов Новой Зеландии до Американского континента. Температура воды в субтропической области составляет +20…+25°С, а соленость — 35‰. Для района характерно повышенное атмосферное давление.

Господствующих течения два — Перуанское (холодное) и Восточно-Австралийское (теплое). Здесь происходит активное перемешивание воздушных и водных масс и создаются условия для образования субтропического апвеллинга.

Район характеризуется большой биологической продуктивностью. Это значит, что воды здесь богаты планктоном, рыбами и другими животными.

Южный умеренный

Зона расположения пояса — с 40° ю. ш. до 60° ю. ш. На южной границе иногда наблюдается оледенение воды за счет близости к субполярной зоне.

Умеренный пояс характеризуется сезонной изменчивостью температуры воды. В зимние месяцы она равна +0…+10°С, а летом достигает +10…+20°С. Соленость круглый год составляет около 34‰. Воды опресняются за счет дождей, впадения рек и таяния айсбергов, приходящих с более южного региона.

Преобладающими ветрами являются западные, а также ЮЗ и СЗ. Они формируют теплый Восточно-Австралийский поток и холодное Перуанское течение. В результате появляется смешанный Тихоокеанский поток.

За счет интенсивной воздушной циркуляции и сильных течений в южном умеренном поясе часто наблюдаются штормы и большая облачность.

Южный субполярный (субантарктический)

У пояса нет четко установленных границ. Нижняя проходит у Южного моря, а верхняя — у острова Амстердам. Здесь главным является Антарктическое циркумполярное течение.

• низкая температура поверхностных вод (0°С);
• уменьшенная соленость (33‰);
• сильные ветры;
• среднее количество осадков (около 500 мм за год).

Южный субполярный пояс имеет богатый животный мир. Здесь водится большое разнообразие рыб, криля и планктона. Можно встретить китов, тюленей и пингвинов.

Южный полярный (антарктический)

Пояс находится вблизи Антарктиды, южнее 65° ю. ш., и пересекает Южный полярный круг. Ширина области составляет 50-100 км в зависимости от глубины врезания в материк.

Температура воды круглый год составляет 0°С, а воздух зимой достигает -30°С. Соленость держится на отметке 30‰. Низкий уровень содержания солей объясняется наличием плавающего льда.

Этот район является наиболее суровым. Здесь наблюдаются самые низкие на планете температуры воздуха, а также такие явления, как снежные бури, туманы.

В воде содержится большое количество свободно плавающих ледников. Частое явление — образование больших пространств шириной до 2 тыс. км, полностью покрытых льдом.

Благодаря вытянутости с севера на юг Тихий океан занимает практически все климатические пояса планеты. Из-за этого различные части водоема существенно различаются между собой. В каждом выделяемом районе климатические особенности определяются господствующими ветрами, течениями, а также близостью материков.

Источник