Лейтмотив повісті старий і море

Аналіз твору Е. Хемінгуея «Старий і море»

Описово-розповідальна структура твору Хемінгуея «Старик і море», об’єктивне зображення подій і людських взаємин. Розкриття тематики розповіді. Система мотивів, особливості взаємодії їх між собою. Композиція позасюжетних елементів. Специфіка хронотопу.

Рубрика	Литература
Вид	анализ книги
Язык	украинский
Дата добавления	02.09.2013
Размер файла	12,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз твору Е. Хемінгуея «Старий і море»

1. Аналіз твору «Старий і море»

«Старий і море», Е. Хемінгуей, опубліковано у 1952 р.

Заголовок містить певну характеристику головного героя (більш того, море теж можна вважати своєрідним персонажем, адже «старий завжди думав про море як про жінку, про живу істоту»), містить вказівку на тему та проблему твору (старий і море — протистояння людини і природи).

Твір написаний у прозовій формі, наявний зовнішній план сюжету, текст має описово-розповідальну структуру, об’єктивно зображуються події та людські взаємини. Таким чином, твір належить до епосу. Жанр — повість-притча, тобто середній епічний жанр, який характеризується здебільшого однолінійним сюжетом і розповідає про певні події з життя головного героя, а також має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст.

2.Художня тематика твору

Повість торкається кількох так званих «вічних» тем, кожній з яких відведено своє місце у творі. Так, автор розкриває тему єдності й взаємодії людини і природи через образ старого: Сантьяго відчуває себе частиною природи, а не людиною, яка з нею змагається. Також у творі присутня тема смерті, виражена законом: треба або вбивати, або бути вбитим. Смерть є неминучою (за Хемінгуеєм), однак всі живі істоти прагнуть боротися за своє життя. Традиційно «Старий і море» сприймається як гімн мужності людини, її волі й силі. Отже, тема героїзму також присутня в цьому творі. «Подвиг» старого, те, на що він іде заради своєї мети, і його сприйняття поразки, певно, і є героїзмом.

Повість побудована на системі мотивів, які переплітаються та взаємодіють між собою. На мою думку, варто виділити такі найголовніші мотиви:

а) Незвичайна риба, яку хотів упіймати (і, зрештою, упіймав) Сантьяго. На мою думку, саме рибина втілює мрію старого, його мету, задля досягнення якої він ні перед чим не зупиниться.

б) Самотність — старий неодноразово повторює слова «самотній», «самотина», «сам»: «Не можна, щоб людина доживала віку в самотині, — думав він. — Але нічого не вдієш». Проте, мені здається, таким чином письменник показує, що саме необхідність розраховувати лише на себе робить старого мужнім, терпеливим і безстрашним.

в) Леви — це зв’язок старого з минулим, його спогади про юність і пережиті пригоди.

У повісті «Старий і море» Хемінгуей застосував «прийом айсберга»: «на поверхні» знаходиться лише одна третя, а решта — «під водою», тобто читач має сам це домислити. На мою думку, проблематику твору можна загалом визначити як морально-етичну і філософську.

Одна з основних проблем повісті — взаємини людини і природи. З одного боку, Сантьяго притаманне почуття органічної єдності з природою. Старий милується її красою і величчю, схиляється перед її мудрістю та грізною силою, щиро співчуває беззахисним створінням. Він і самого себе усвідомлює часткою природи, наприклад, згадуючи про черепах, зауважує: «Адже і в мене таке саме серце, та й руки-ноги подібні до їхніх». З іншого боку, змальовується протистояння людини та природи. Саме у цьому полягає зміст двобою рибалки з рибиною та його битви з акулами. Двоїсті взаємини людини та природи найповніше розкриваються у ставленні старого до рибини. Він сприймає її як суперника, якого треба перемогти, однак при цьому він захоплено милується грацією та міццю рибини, і відчуває до неї щире співчуття.

Також у повісті порушується проблема життєвих поразок та перемог особистості. Так, за сюжетом, старий програє: від рибини, здобутої ціною неймовірних зусиль, залишається лише кістяк. Проте, з іншого боку, це є свідченням рибальського подвигу. У боротьбі з рибиною Сантьяго виявляє справжній героїзм, витримавши всі негаразди, що стверджує моральну силу людини: «. я покажу їй, — подумки каже Сантьяго, — на що здатна людина й що вона може стерпіти».

На мою думку, головними у творі є ідея непереможності та незламності людини, її здатності витримати будь-які випробування долі; а також ідея нерозривного зв’язку людини і природи, необхідності шанувати і жити в гармонії з оточуючим світом.

Тип конфлікту — конфлікт між людиною і природою.

У повісті наявний героїчний (подвиг старого), драматичний (поразка рибалки) і гуманістичний (ідея моральної непереможності особистості) пафос.

На мою думку, у творі відсутні яскраво виражені прийоми комічного.

Твір є життєподібним.

Твір є самостійним, не поділений на розділи.

— виклад інформації — розповідь та спогади (сни);

1. Сюжет і фабула співпадають.

o за походженням — частково взятий з реального життя (Хемінгуей був завзятим рибалкою і добре розумівся на тонкощах цього ремесла, знався з багатьма рибалками; одним з прототипів головного героя вважається кубинський рибалка Грегоріо Фуентос), частково вигаданий;

o за динамічністю — адинамічний (дія дещо уповільнена);

o за кількістю ліній — однолінійний;

o за формою вияву — зовнішній.

3. Елементи сюжету:

o експозиція (знайомство з персонажами, місцем дії тощо);

o зав’язка (старий виходить у море);

o розвиток дії (перебування Сантьяго у човні);

o кульмінація (двобій з рибиною);

o розв’язка (старий повертається додому).

Прийом організації сюжету — у хронікально-лінійній послідовності.

4. Композиція позасюжетних елементів

У повісті є багато позасюжетних елементів, які уповільнюють дію та доповнюють цілісну картину твору. Так, наприклад, сни старого — це пам’ять про пережиту боротьбу й готовність знову ставати до бою. Портретна характеристика дає читачеві змогу більше дізнатися про головного героя, його повсякденне життя, його минуле тощо: «Старий був кощавий, виснажений, потилицю його поорали глибокі зморшки, на обличчі темніли коричневі плями нешкідливого нашкірного раку, що з’являються від сонячного проміння, відбитого тропічним морем. Ті плями збігали вниз по щоках до самої шиї. Долоні старого були посічені глибокими поперечними рубцями від плетеної жилки, якою він тягнув з води велику рибу. Та жоден з тих рубців не був свіжий — усі старі, як борозни на пересохлій землі. Геть усе в ньому було старе, крім очей, а вони мали колір моря і блищали весело й непереможно.» Таку ж роль виконує й опис житла старого: «Там стояли ліжко, стіл та стілець, а просто на долівці було вогнище, де старий розпалював деревне вугілля й варив собі їсти. На темних стінах із розрівняних і щільно припасованих один до одного шорстких волокнистих щитків висіло кольорове зображення Святого серця Господнього і ще одне — Мідної Богоматері. То були пам’ятки по дружині. Колись на стіні висіла і її підфарбована фотографія, але старий зняв те фото, бо, дивлячись на нього, надто гостро відчував свою самотність, і тепер воно лежало на полиці в кутку під його чистою сорочкою.»

Композиція персонажів — один персонаж в центрі, інші навколо нього.

5. Специфіка хронотопу

Художній час — абстрактний;

художній простір — конкретний, земний, символічний (море — людське життя, сповнене випробувань).

Мова художнього твору.

Лексичні ресурси: професіоналізми (рибальські терміни: ості, гарпун, живець тощо) (у мові оповідача й героїв), введення в мову персонажів іспанських слів та виразів, розмовна лексика. На мою думку, головна функція цих засобів — це підсилення реалістичності та переконливості зображуваного.

— порівняння (вітрило скидалося на прапор безнастанної поразки; рубці старі, як борозни на пересохлій землі; живці висіли гірляндою; хмари над землею купчились, наче гори);

— епітети (золотаві береги; );

— метафори (зморшки поорали його потилицю; червонястий серпанок планктону);

— символи (рибина, акули, леви тощо)

— полісиндетон (багатосполучниковість) («Побачив і білу смугу обгризеного хребта, і темне громаддя голови з випнутим уперед мечем, і весь голий кістяк.»)

— риторичні звернення (старий звертається до риби, птахів тощо)

Всі ці засоби допомагають зробити художнє мовлення твору яскравішим та виразнішим, підкреслити або глибше розкрити певні художні деталі. Крім того, цікавим елементом твору є розмова старого з рибино. Він звертається до неї, як до гідного суперника, а іноді навіть співчуває їй. Таким чином, на мою думку, автор підкреслює гармонію старого рибалки з природою, його любов і шанобливе ставлення до неї.

хемінгуей старик море

Повість Е. Хемінгуея — це ствердження ідеї незламності людини, її здатності жити далі після поразок. Вона пронизана гуманістичним пафосом та оптимізмом. Всепереможним гімном людині звучать у творі слова старого: «. людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати неможна». Проблеми, які піднімаються у повісті, завжди були і є актуальними. На мою думку, кожен читач зможе щось почерпнути для себе з цього твору. Адже, як казав сам автор, це його послання майбутнім поколінням. Це урок, яки й ми всі маємо вивчити.

Размещено на Allbest.ru

Подобные документы

Літературно-стилістичний аналіз повісті. Історія створення та принципи написання повісті «Старий і море» Е.Хемінгуейем. Варіативність концепцій щодо різних сприймань змісту твору. Символічність образів твору.

реферат [19,5 K], добавлен 22.05.2002

Творчий шлях відомого американського письменника, журналіста, лауреата Нобелівської премії Ернеста Хемінгуея. Історія створення повісті «Старий і море». Зміст нижньої частини «айсберга». Проблема твору, символи і їх значення. Притчевий характер повісті.

презентация [2,3 M], добавлен 06.02.2014

Аналіз епічного твору Ніколаса Спаркса «Спіши любити» з використанням схеми. Рік створення твору. Доцільність визначення роду та жанру. Тематичний комплекс, провідні мотиви. Основні ідеї, конфлікт твору. Специфіка архітектоніки, композиція сюжету.

реферат [16,9 K], добавлен 09.03.2013

Место повести «Старик и море» в творчестве Эрнеста Хемингуэя. Своеобразие художественного мира писателя. Развитие темы стойкости в повести «Старик и море», ее двуплановость в произведении. Жанровая специфика повести. Образ человека-борца в повести.

дипломная работа [108,6 K], добавлен 14.11.2013

Особливості літературного процесу кінця ХVІІІ — початку ХІХ століття. Аналіз основних ідей п’єси Д.І. Фонвізіна «Недоросток». Жанрова специфіка комедії, характеристика дійових осіб. Актуальність основних проблем твору з позицій сучасного реципієнта.

курсовая работа [35,9 K], добавлен 27.05.2014

Автобіографічні та біографічні відомості І.П. Котляревського, пов’язані з основою твору. «Енеїда» — епїчна, бурлескнотравестійна поема, перший твір нової української літератури. Правда та художній вимисел, проблематика твору, аналіз художніх образів.

реферат [33,7 K], добавлен 01.12.2010

Ідейно-образний рівень ліричного твору. Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті літератури. Форма художнього твору, її функції. Проблема вини і кари у драматичній поемі. Специфіка категорій часу й простору. Аналіз віршів письменниці.

курсовая работа [45,7 K], добавлен 30.10.2014

Источник

Урок «Е. Хемінгуей. «Старий і море». Філософсько-символічний сенс сюжету.Оспівування мужності, волі, героїзму буденного життя людини»

Тема: Е. Хемінгуей. « Старий і море». Філософсько – символічний сенс

сюжету. Оспівування мужності, волі, героїзму буденного життя

Мета: познайомити учнів з термінами « лейтмотив» і « підтекст»;

організувати аналіз повісті – притчі, з’ясувати її філософсько –

символічний смисл; сприяти розумінню учнями суті природних явищ

як живих і невичерпних у своїй невимовній красі та неповторності, але

водночас байдужих і жорстоких до людини.

Обладнання: портрет Е. Хемінгуея; текст повісті « Старий і море»;

ілюстративний матеріал із зображенням моря.

Епіграф: « Я намагався дати справжнього старика і справжнього

хлопчика, справжнє море і справжню рибу, і справжніх акул.

І якщо мені вдалося це зробити достатньо добре і правдиво,

вони, звичайно, можуть бути розтлумачені по-різному».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та

Слово вчителя. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Словникова робота. Ознайомлення з термінами « лейтмотив» і « підтекст».

Лейтмотив – ведучий мотив, панівний настрій, образ, іноді художня

Цей термін використовують для визначення основної думки

твору, а також для характеристики героя, конкретної ситуації.

Підтекст – прихований зміст висловлювання.

Коментар вчителя: все це необхідно, так як ми будемо аналізувати багато різних лейтмотивів і повинні прийти до основного пафосу повісті « Старий і море».

Аналіз повісті Е. Хемінгуея « Старий і море».

1. Що означають слова « старик» і « старий»? Чому перекладач використав слово « старий»?

( Старий – людина, яка прожила довге життя.

Старик – людина, яка має досвід у чомусь).

2. Що означає слово « море»?

( Море – частина океану.

Море – життєйське море).

3. Ці два слова з’єднані сполучником « і ». Що це означає?

( Діти дають різні відповіді).

Схематичне зображення повісті:

Протистояння людини життєвим обставинам

4. Чому у творі так мало головних героїв?

( Автор зосереджує увагу читача на одній людині, показуючи її здатність вижити у певних умовах).

5. Яке місце займає старий Сантьяго серед рибалок, людей на терасі?

6. Знайдіть портретну характеристику героя. Простежте, як письменник змальовує його залежно від ситуації.

( 1, 2, 4 абзаци початку повісті).

7. Що було у старого в молодості і що залишилося?

8. Що ми знаємо по його сім’ю?

( Нічого, крім того, що старий зняв зі стіни портрет дружини і зберігав його з чистою сорочкою).

Чому автор підкреслює слово « чистою»?

9. Яке значення для старого мало море?

( Старий рибалка відчуває себе частиною моря, яке він знає і любить: « Та старий завжди думав про море, як про жінку, про живу істоту, що може подарувати велику ласку і позбавити її, а коли й чинить щось нерозважне, то лише тому, що така вже її вдача»).

10. Чи старий Сантьяго цілком відповідає своєму визначенню старої людини?

( Сантьяго, хоча і справді уже старий, та все ще « міцний горішок». Звик завжди давати собі раду сам. Без помічника упорався з тягарем, якому навряд чи дали б раду навіть декілька інших молодших чоловіків).

11. Як почувається у морі старик? ( слово « старий» тут недоречне).

( Він почувається дуже впевнено, тому що знає море, почуває себе частинкою природи).

12.Як він ставиться до мешканців моря?

( Він співчуває летючим рибам і ластівкам: « Чому їх створено такими маленькими і кволими?»; гігантським черепахам, серце яких б’ється кілька годин по тому, як їх заб’ють і розчинять. Навіть до риби, яку зловив і через яку стільки пережив, не відчуває ворожості, розмовляє, милується її красою, поважає за « розум і гідність». « Ніхто не вартий їсти цю рибину, що поводиться так розумно, з такою величезною гідністю»).

13. Чому старик так далеко зайшов у море?

( В першу чергу, його на це штовхає рибальська пристрасть, бажання довести те, що він ще чогось вартий. Він просто працює у морі, це справа його життя, традиція предків. Риба йому потрібна, щоб прогодуватися, щоб вижити).

14. У морі у старого з’являється думка про бейсбол. Що це означає?

( Сантьяго – прихильник бейсболу, у нього ж любить грати і хлопчик Маноліно – найближча йому людина. Вони вдвох обожнюють мужнього бейсболіста Ді Маджіо, який грає краще за всіх і навіть з травмованою ногою перемагає. Щоб підтримати себе, він уявляє на своєму місці видатного спортсмена. І тому до крові порізаними руками вбиває акулу і не скоряється, коли замість неї з’являються нові і з’їдають здобич).

15. Чому Сантьяго не здається навіть у найкритичніший момент? Зачитати епізод.

( Тому що звик до боротьби, все своє життя він бореться: коли 84 дні не ловиться риба, коли повертається до убогої домівки, коли несе на човен свій латаний парус, мов прапор розбитої, але непереможеної армії).

16. Чи вважає себе старий Сантьяго переможцем?

( Так. Він сам формулює життєву позицію: « Людину можна знищити, а здолати неможливо»).

Розкрийте зміст цього виразу.

17. Яке значення у повісті мають монологи?

( Старий контролює свій стан: « Зараз моя голова ясна…, але мені все одно треба поспати…»; заставляє себе зосередитись: « Не відволікайся! Думай про те, що робиш…»; заспокоює себе: « Краще забудь про страх і вір у свої сили»).

18.Коли старий починає говорити вголос?

( Коли в нього забрали хлопця. Висновок, який робить старий: « З хлопцем я майже не розмовляв, а сам з собою почав розмовляти»).

19. Яким видається старий з літака?

( Маленьким, незначним у порівнянні з людьми у літаку, які можуть купити все).

20. Яким повертається Сантьяго на берег?

( Старим, у значенні « змореним, нікчемним»).

21. Як жителі селища сприймають успіх і водночас поразку старого?

22. Чи вважаєте ви Сантьяго самотнім?

( Так, Сантьяго самотній, однак ця самотність особлива: суть її у тому, що життя – важка, складна річ, і долати труднощі людина змушена переважно самотужки. Правда, у нього є й залишається хлопчик, але цей дружній тендем доволі хиткий: тільки-но фортуна зрадила старого, батьки заборонили Маноло виходити в море на човні Сантьяго, який , у свою чергу, також увесь час намагається позбутися малого, бо звик давати собі раду сам).

23.Чому повість « Старий і море» називають притчею?

( Тому що за побутовим змістом прихований філософський зміст. Підтекст такий: це не старий веде боротьбу зі здобиччю, а людина стикається з життям).

Дослідницьке завдання: Визначити у тексті образи – символи.

Море – буття, сповнене випробувань, перемог і поразок.

Рибалка – сила, яка може протистояти усім негараздам.

Риба – доля людини, її вдача, сенс життя, знайти який можна тільки в запеклій боротьбі з власним безсиллям і навколишнім злом – акулами.

Самотність старого – загальна хвороба ХХ ст., коли люди відчужені один від одного.

Хлопчик – це надія на єднання поколінь, на мудрість світу.

Леви , що сняться рибалці, — символ сили і краси життя.

Д.З. Написати твір – мініатюру « Людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати неможливо».

Источник