Меж океану атлантичного океану

§ 9. Атлантичний океан (підручник)

§ 9. Атлантичний океан

Площа океану – 91, 7 млн км 2 .

Середня глибина – 3 600 м.

Максимальна глибина – 8 742 м.

1. Пригадайте, береги яких материків омивають води Атлантичного океану.

2. Які протоки сполучають Атлантичний океан із Середземним морем та Тихим океаном?

3. Які відомі мореплавці торували простори Атлантичного океану?

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Атлантичний океан лежить між Америкою на заході та Європою і Африкою на сході. Межі з Індійським і Тихим океанами проведені умовно – по меридіанах від мисів на південних краях Африки і Південної Америки до Антарктиди. Назву Атлантичному океанові дали стародавні греки за ім’ям міфічного титана Атласа (Атланта), який нібито стояв на краю Землі і тримав на плечах небозвід. У різний час океан називали «Море за Геракловими стовпами», «Західний океан», «Море мороку». Назва Атлантичний океан утвердилася в географії з 1507 р.

Атлантичний океан – другий за величиною океан планети. Як і Тихий, він простягається від субарктичних широт до Антарктиди (на 16 000 км). Його відмінними рисами є витягнута форма та вузькість. І на півночі, і на півдні він має широке водне сполучення з холодними полярними водами. За глибиною Атлантичний океан є другим після Тихого. Максимальна глибина відмічена у глибоководному жолобі Пуерто-Рико (8 742 м).

Серед морів Атлантичного океану вирізняють внутрішні ( Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське) та окраїнні ( Північне, Карибське). Найбільшими затоками є Мексиканська, Біскайська і Гвінейська. За розмірами вони не поступаються морям.

Більшість островів розташована поблизу суходолу і має материкове походження ( Ірландія, Великобританія, Великі Антильські). Вулканічними є острови Ісландія, Канарські. Коралове походження мають Бермудські острови.

Саргасове море одне з найзагадковіших морів світу. Свою назву воно отримало за скупчення у поверховому шарі води плаваючих бурих водоростей саргасів. Їх пучки зелено-бурими плямами проступають на синій поверхні моря. У 1492 р. Христофор Колумб у своєму щоденнику записав: «Стільки трави, що здавалося, все море кишить нею». Іспанським морякам водорості, вкриті повітряними пухирцями, нагадували сорт винограду сарга. Отже, назва Саргасове море дослівно означає Виноградне море. Цікаво, що воно не має берегів, а його межі визначають океанічні течії.

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Атлантичний океан – найбільш вивчений і освоєний людьми. Перші відомості про нього зібрали фінікійці ще за тисячу років до н. е. Проте тільки у Х ст. вікінгам вдалося перетнути океан і дістатися від берегів Європи до Гренландії і Північної Америки. Початок швидкому освоєнню океану поклав у XV ст. Христофор Колумб. Слідом за ним здійснювали плавання португальці, іспанці, англійці. Відтоді Атлантичний океан став головним водним шляхом на Землі.

Мал. Маршрути подорожей Христофора Колумба

На початку ХІХ ст. російська експедиція Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського провела вивчення проб води з глибин. Всебічні ж дослідження Атлантики почалися тільки наприкінці століття за допомогою спеціально обладнаних експедиційних суден. Англійська експедиція на судні «Челленджер» здійснила проміри глибин, дослідила властивості водних мас, органічний світ океану. У наш час океанологи різних країн світу продовжують вивчати дно, властивості води та течії Атлантичного океану.

БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА. Геологи за зразками порід дна встановили, що Атлантичний океан – наймолодший океан Землі. Майже посеред океану з півночі на південь тягнуться серединно-океанічні хребти – Північноатлантичний і Південноатлантичний. Вони утворюють єдиний підводним гірський ланцюг завдовжки 17 000 км, вершини якого підносяться над дном на 2 000 м. Окремі вершини здіймаються вище рівня океану, утворюючи вулканічні острови. Уздовж середини хребтів проходить розлом земної кори – рифтова долина – завширшки близько 50 км. Вона є однією з найбільших тріщин на поверхні Землі. У цьому місці проходить межа літосферних плит, рухи яких супроводжуються виверженнями вулканів і землетрусами. Виливи магми у рифтовій зоні нарощують краї плит. Завдяки цьому дно Атлантичного океану розширюється зі швидкістю 2 см за рік.

Обабіч серединних хребтів розташовується плоске ложе океану з глибинами 4 – 6 км. На ньому височать сотні підводних гір вулканічного походження. Порівняно з Тихим океаном Атлантичний має ширший шельф, особливо уздовж берегів Європи і Північної Америки.

Мал. Атлантичний океан

Цікава географія

Куди зникла Атлантида

Стародавні легенди, яким понад 3 тис. років, розповідають про Атлантиду –острів-материк, що нібито колись існував у Атлантичному океані. Про нього розповідається в працях давньогрецького філософа Платона, що жив у І V ст. до н. е. Він пише про суходіл, розташований за Середземним морем, який зненацька поглинуло море. Вже в наші часи багато дослідників намагалися відшукати затонулу Атлантиду. Одні шукали її на заході Африки, другі – в Егейському морі, треті – в Індійському океані. Проте пошуки виявилися марними. До цього часу вчені сперечаються про те, була Атлантида чи не було, і якщо була, то де саме.

Робота з картою

1. В яких півкулях розташований океан?

2. Які з морів Атлантичного океану шельфові?

3. Наведіть приклади материкових островів?

4. Назвіть теплі течії північної частини Атлантики. Як вони вливають на формування клімату в Європі?

5. Який напрямок простягання мають серединно-океанічні хребти в Атлантичному океані?

КЛІМАТ . Кліматичні умови Атлантичного океану дуже різноманітні. Це обумовлено його розміщенням в усіх кліматичних поясах земної кулі. Північні та південні райони океану, що розміщуються в полярних і субполярних широтах, мають суворий клімат з від’ємними температурами протягом більшої частини року. При цьому південна частина океану холодніша за північну, оскільки Антарктида є потужнішим охолоджувачем, ніж Арктика.

В помірних широтах на формування клімату впливають західні вітри, які породжують велику кількість штормів (особливо взимку). У тропічних широтах панують пасати. Там спостерігаються н айвищі температури повітря над океаном (+30 0 С) і н айменш а кількість опадів . Північніше екватора виникають тропічні циклони, які іноді перетворюються на урагани. Зароджуючись біля берегів Африки, вони переміщуються до Карибського моря, де набувають максимальної сили. В екваторіальних широтах випадає найбільше опадів – понад 2 000 мм за рік.

Мал. Атлантичний океан біля берегів Антарктиди

ВОДНІ МАСИ Й ТЕЧІЇ. Водні маси різняться температурою і солоністю. Середні температури поверхневих вод в Атлантичному океані значно нижчі, ніж у Тихому. Найтепліші води (+26 0 С) – в екваторіальних і тропічних широтах. Далі на північ і південь температура води знижується.

Найбільша солоність вод (37,5 ‰) спостерігається в тропічних широтах, де переважає бездощова і спекотна погода. У прибережних водах Антарктиди вона знижується до 33 ‰ через опріснення внаслідок танення криги. Найменшу солоність вод (18 ‰) мають райони океану, куди впадають прісні води великих річок. Наприклад, Амазонка у місці впадіння в Атлантичний океан так опріснює його води, що навіть за кілька кілометрів від берега її можна пити. Особливістю Атлантичного океану є численні айсберги.

Течії в Атлантичному океані, як і в Тихому, утворюють два кола циркуляції води. На відміну від Тихого океану вони спрямовані не по широті, а майже уздовж меридіанів. Причиною цього є витягнутість Атлантики з півночі на південь. Течії переносять водні маси, а з ними тепло і холод з одних широт у інші. Найвідоміша тепла течія – Гольфстрім, яка жене теплі тропічні води на північ. Північніше 40˚ пн. ш. вона повертає на північний схід і називається Північноатлантичною. Обидві течії обігрівають не тільки північну частину Атлантики, а й значно пом’якшують клімат на півночі Європи. За це їх називають „водяними обігрівачами”. Над ними формуються більш теплі і вологі повітряні маси, тому виникають хмари, опади, циклони. Західні вітри переносять їх далі на схід – в Європу. З Північного Льодовитого океану в Атлантичний приходить холодна Лабрадорська течія, яка сильно знижує температуру повітря у прилеглих районах.

Мал. Течії Атлантичного океану

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. Рослини і тварини Атлантичного океану бідніші видами, ніж у Тихому. Це пояснюється геологічною молодістю океану. В Атлантиці поширені різні види водоростей – червоні, зелені, бурі (серед яких і саргассові).

Найбільше різноманітних тварин мешкає в екваторіальних і тропічних водах. Тільки там зустрічаються летюча риба, меч-риба, морська черепаха. Серед коралових рифів живуть баракуда, спиноріг, риба-метелик, риба-ангел. Тільки в Саргасовому морі на глибині 700 м нерестяться вугри, які припливають туди з річок Європи і Північної Америки. Із ссавців є кити, тюлені. В холодних водах різноманітність видів незначна, але загальна кількість тварин дуже велика. На узбережжях материків і островах безліч птахів (чайки, кайри), які живляться рибою.

Мал. Морський сувенір

Мал. Завдяки акціям екологів за останнє десятиріччя в Атлантичному океані збільшилась популяція китів

ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ. Атлантичний океан омиває береги найрозвинутіші країни світу. Його просторами пролягли найжвавіші морські шляхи, якими курсують сотні пасажирських і вантажних суден. На його узбережжях виникли найбільші порти світу. Узбережжя і острови є прекрасними місцями відпочинку і туризму.

Біологічні ресурси використовуються людиною з давніх-давен. Серед риб найбільше промислове значення мають оселедець, тріска, тунець, анчоус, мойва, морський окунь, хек, камбала, сардина. Крім риби виловлюють устриць, кальмарів, крабів, лангустів, креветок. У деяких районах внаслідок надмірного вилову скоротилися запаси риби. Для їх відновлення необхідно на кілька років скоротити промисел.

З мінеральних ресурсів на шельфах є поклади нафти і природного газу. Їх розробляють у Північному морі, Мексиканській і Гвінейській затоках. Видобування здійснюється за допомогою бурових платформ, установлених у морі. Потім нафто- і газопроводами, прокладеними дном, сировину перекачують у сховища. Підводні родовища вугілля розробляють Велика Британія і Канада. На шельфі поблизу Південної Африки відкрито родовища високоякісних алмазів. Їх видобувають на спеціально обгороджених і осушених ділянках. Використовують і будівельні матеріали – пісок, гравій, вапняк-черепашник. З води отримують кухонну сіль та інші речовини.

Енергетичні ресурси Атлантичного океану мало освоєні. Біля узбережжя Франції працює електростанція, що використовує енергію припливів. Країна Кот-д’Івуар отримує електроенергію за рахунок різниці температур поверхневого (+30 0 С) і глибоководного (+8 0 С) шарів води.

ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ВОД. Води Атлантичного океану забруднюються річковими водами, стоками прибережних міст, нафтою. Найбільш забрудненими акваторіями є морські шляхи, якими транспортують нафту. Північне море і прибережні води Північної Америки вкриті багатокілометровими нафтовими плямами.

Забруднення води призводить до скорочення чисельності риби. У забруднених прибережних водах, особливо поблизу великих портів, розвиваються віруси небезпечних хвороб: гепатиту, холери, черевного тифу. Через це численні пляжі Чорного, Балтійського, Середземного морів небезпечні для купання.

Боротьбу із забрудненням води ведуть різними способами. Для збереження природи океану необхідно повсякчас здійснювати спостереження і контроль за його станом. В багатьох країнах заборонено скидати в океан неочищені води з промислових підприємств і суден. Варто пам’ятати, океан і суходіл – нерозривне ціле. Не зумівши зберегти океан, навряд чи люди зможуть зберегти і суходіл.

Запитання і завдання

1. Порівняйте географічне положення і розміри Атлантичного та Тихого океанів.

2. Чому посеред Атлантичного океану виникли серединноокеанічні хребти?

3. Чому води Атлантичного океану поблизу узбережжя Антарктиди мають меншу солоність?

4. Розкажіть про органічний світ Атлантичного океану.

5. Які багатства криються у водах Атлантичного океану?

6. Внаслідок чого води океану забруднюються?

7. Поміркуйте, чому Північну Атлантику називають кухнею погоди Європи.

8. Користуючись картою «Будова земної кори», визначте:

а) які літосферні плити утворюють дно Атлантичного океану;

б) в якому напрямку і з якою швидкістю вони рухаються;

в) які форми рельєфу утворюються на дні внаслідок цих рухів.

1. Підпишіть на контурній карті назви: островів – Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису; підводних хребтів – Північноатлантичний, Південноатлантичний.

2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх назви – Гольфстрім, Північноатлантична, Лабрадорська, Канарська.

Источник

9. Атлантичний океан

Площа океану — 91,7 млн км 2 . Максимальна глибина — 8 742 м (жолоб Пуерто-Ріко). Кількість морів — 16. Найбільші моря — Саргасове, Карибське, Середземне. Найбільша затока — Мексиканська. Найбільші острови та групи островів — Великі Антильські, Великобританія, Ньюфаундленд, Ісландія, Ірландія. Найпотужніші течії — Гольфстрім, Бразильська, Північна й Південна пасатні (теплі), Бенгельська, Лабрадорська, Канарська, Західних вітрів (холодні).

Особливості фізико-географічного положення океанів

Атлантичний океан простягається від субарктичних широт до Антарктиди. Максимальна меридіональна його протяжність становить 16 000 км, а ширина — всього 2 900 км. Він межує з Тихим океаном на південному заході, Індійським — на південному сході та Північним Льодовитим — на півночі.

Берегова лінія материків, що омиваються водами Атлантичного океану, дуже розчленована лише в Північній півкулі. Тут є багато внутрішніх морів, особливо на сході. Більша частина островів розташована біля суходолу та має материкове походження. Шельфова зона океану невелика — 7 % його площі.

Історичні відомості про освоєння та дослідження різних частин океану

Атлантичний океан люди почали освоювати ще з прадавніх часів. Починаючи з XV ст., Атлантичний океан стає головним водним шляхом людства і свого значення не втрачає й нині.

Перший період дослідження океану тривав до середини XVIII ст. Він характеризувався вивченням розподілу океанічних вод і встановленням меж океану. Пізніше проводили глибоководні дослідження і вивчали властивості водних мас. Під час експедиції Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського (1803-1806 рр.) уперше було застосовано батометр — спеціальний прилад для отримання проб води з різних глибин. Комплексні дослідження природи Атлантики розпочались з кінця XIX ст.

У наш час понад 40 наукових кораблів з різних країн продовжують вивчати природу океану. Океанологи ретельно досліджують взаємодію океану і атмосфери, спостерігають за Гольфстрімом та іншими течіями, за рухом айсбергів.

Геологія, будова та рельєф дна

Згідно з теорією літосферних плит Атлантичний океан є відносно молодим. Північно-Атлантичний та Південно-Атлантичний хребти, які розділяють ложе океану на дві приблизно рівні частини, простягаються майже меридіонально. На півночі окремі вершини хребта підносяться над водою у вигляді вулканічних островів, найбільшим з яких є Ісландія.

Островів у Атлантичному океані найбільше у прибережній частині. Їх загальна площа перевищує 3 млн км 2 . Переважно ці острови мають материкове походження. Є кілька груп невеликих за площею вулканічних островів — Канарські, Азорські, Кабо-Верде, Мадейра, Св. Слени, Трістан-да-Кунья, Ісландія.

Материкова обмілина найбільшу ширину має у Північному та Балтійському морях. Тут шельф простягається на 200-400 км.

Важливим елементом дна Атлантики є великий підводний Серединно-Атлантичний хребет, що простягається посередині океану з півночі на південь (довжина понад 18 000 км). Це порівняно молода гірська споруда. У багатьох місцях він розчленований поздовжніми ущелинами й численними поперечними розломами. Ці розломи поділяють його на окремі блоки, що змістились в широтному напрямку на сотні кілометрів.

Характерні риси клімату

Оскільки Атлантичний океан розташований у всіх кліматичних поясах, клімат його просторів доволі різноманітний. Більша частина океану розташована у тропічних та помірних широтах. Кліматичні умови тут визначають пасати і західні вітри. Найбільшої сили вітри досягають у помірних широтах південної частини Атлантичного океану.

Моря Атлантичного океану відзначаються великою кількістю внутрішніх і шельфових. Їх розвитку сприяє геологічна будова материка, основні тектонічні компоненти яких розташовані перпендикулярно до атлантичних западин. Так, із тектонічними западинами пов’язані Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Азовське, Карибське моря.

У межах Атлантичного океану сформувались наступні атмосферні центри: у районі Північної Атлантики поблизу о. Ісландія існує центр зародження циклонів. Вони значною мірою впливають на природу всієї Північної півкулі; на протилежних кінцях океану розташовуються Північно-Атлантичний та Південно-Атлантичний максимуми, між якими розташовується екваторіальна депресія.

Солоність водних мас у деяких частинах Атлантичного океану вища за середню, тому що значна кількість вологи, яка випаровується з його поверхні, переноситься вітрами на прилеглі материки.

Середні температури поверхневих вод в Атлантичному океані значно нижчі, ніж у Тихому. Це пояснюють впливом холодних вод і льоду, що надходять з Північного Льодовитого океану та з Антарктики. Середня температура вод океану становить 16,5 °С, щоправда північна Атлантика на 6 °С тепліша, ніж південна. Воду Атлантичного океану вважають найсолонішою — найвища солоність в субтропічних та тропічних широтах (37,5 %о), де найвища випаровуваність, а найнижча — у приантарктичних районах (33 %о), де вода опріснюється таненням льодовика.

Течії в Атлантичному океані, внаслідок значної його протяжності з півночі на південь, мають майже меридіональне спрямування. Вони характеризуються надзвичайною активністю переміщення водних мас з одних широт в інші. Найпотужнішими теплими течіями є Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні, холодними — Течія Західних вітрів, Бенгельська, Лабрадорська, Канарська.

У високих широтах трапляється багато айсбергів та дрейфуючої криги. Айсберги на півночі сповзають з Гренландії, а на півдні — з Антарктиди. Тепер за рухом айсбергів спостерігають за допомогою штучних супутників Землі.

Своєрідність органічного світу

Органічний світ Атлантичного океану за видовим складом бідніший, ніж у Тихому. Це пояснюють геологічною молодістю першого й дещо прохолоднішими кліматичними умовами. Але, незважаючи на обмежену кількість видів, запаси риби та інших морських тварин у цьому океані доволі значні.

В Атлантичному океані є майже всі природні пояси. Своєрідністю виділяються природні комплекси окремих морів та заток. Особливо це стосується внутрішніх морів: Середземного, Чорного, Північного та Балтійського.

Органічний світ більш багатий у помірних широтах. Найсприятливіші умови життя багатьох видів риб склались у північній та північно-західній частині океану, де змішуються потоки теплих і холодних течій. Тут промислове значення мають тріска, оселедець, морський окунь, скумбрія, мойва.

У північному субтропічному поясі розташоване Саргасове море, відоме велетенськими саргасовими водоростями.

Природні ресурси океану та їх використання

Через Атлантичний океан пролягають найважливіші морські шляхи, що сполучають країни Європи й Африки з Новим Світом. На узбережжі й островах Атлантичного океану розташовані всесвітньо відомі райони відпочинку та туризму.

Історично склалося, що Атлантичний океан давно став місцем інтенсивного рибальства і промислу на китів, тюленів, моржів. Більша частина вилову риби припадає на північну частину океану. Крім риби в океані виловлюють крабів, кальмарів, омарів, устриць, лангустів.

Дно Атлантичного океану багате на корисні копалини. Підводні родовища кам’яного вугілля видобувають Велика Британія та Канада. З морського дна видобувають нафту в Мексиканській та Гвінейській затоках, Північному морі.

Останнім часом надмірний вилов риби та промисел морських тварин призвели до значного скорочення біологічних ресурсів Атлантики, а тому необхідні термінові заходи, спрямовані на відновлення їх запасів. Викликає тривогу екологічний стан Середземного та Північного морів. Найбільшим джерелом забруднення Північного моря є нафта, робота бурових платформ. Атлантичний океан вже не в змозі самоочищатись та відновлювати свої біологічні ресурси.

Тестові завдання

9. АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН

9.1. Характеристика, яка властива для Атлантичного океану

• А омиває береги лише Північної Америки, Африки та Азії
• Б перетинається Північним тропіком
• В повністю розташований у Північній півкулі
• Г повністю розташований у Західній півкулі

9.2. Океани, води яких омивають береги острова Гренландія

• А Північний Льодовитий і Тихий океани
• Б Індійський і Тихий океани
• В Північний Льодовитий та Атлантичний океани
• Г Індійський та Атлантичний океани

9.3. Острів, в основі якого є Серединно-Атлантичний хребет, що має вихід на поверхню

• А Гренландія
• Б Ісландія
• В Ірландія
• Г Велика Британія

9.4. Площа Атлантичного океану становить

• А 178,7 млн км 2
• Б 91,7 млн км 2
• В 14,1 млн км 2
• Г 76,2 млн км 2

9.5. Атлантичний океан НЕ омиває

• А Євразію
• Б Австралію
• В Північну Америку
• Г Південну Америку

9.6. До складу Атлантичного океану НЕ входить

• А Середземне море
• Б Карибське море
• В Охотське море
• Г Балтійське море

9.7. Острів, який розташований найзахідніше в басейні Атлантичного океану

• А Бермудські острови
• Б о. Ямайка
• В острови Зеленого Мису
• Г о. Ньюфаундленд

9.8. Найбільша затока Атлантичного океану

• А Гвінейська
• Б Біскайська
• В Мексиканська
• Г Фанді

9.9. Море басейну Атлантичного океану, яке НЕ належить до внутрішніх

• А Чорне море
• Б Північне море
• В Середземне море
• Г Мармурове море

9.10. Тепла течія Атлантичного океану

• А Бразильська
• Б Бенгельська
• В Карибська
• Г Лабрадорська

9.11. Холодна течія Атлантичного океану

• А Гвінейська
• Б Північноатлантична
• В Канарська
• Г Гвіанська

9.12. Затока, яка НЕ належить до басейну Атлантичного океану

• А Біскайська затока
• Б Ботнічна затока
• В Гудзонова затока
• Г Фанді

9.13. До внутрішніх морів Атлантичного океану належить

• А Північне море
• Б Балтійське море
• В Саргасове море
• Г Норвезьке море

9.14. Протока, що з’єднує різні частини Атлантичного океану

• А протока Дрейка
• Б Гібралтарська протока
• В Баб-ель-Мандебська протока
• Г Магелланова протока

9.15. Частина Атлантичного океану з найбільшими глибинами

• А північна частина
• Б південна частина
• В східна частина
• Г західна частина

9.16. У межах басейну Атлантичного океану НЕ розташований

• А п-ів Флорида
• Б Піренейський п-ів
• В Каліфорнійський п-ів
• Г Балканський п-ів

9.17. За площею Атлантичний океан, у порівнянні з іншими, посідає

• А перше місце
• Б друге місце
• В третє місце
• Г четверте місце

9.18. За показником пересічної глибини Атлантичний океан, у порівнянні з іншими, посідає

• А перше місце
• Б друге місце
• В третє місце
• Г четверте місце

9.19. Затока, яка НЕ належить до басейну Атлантичного океану

• А Гудзонова
• Б Мексиканська
• В Гвінейська
• Г Ботнічна

9.20. Півострів, береги якого НЕ омивають води Атлантичного океану

• А Піренейський
• Б Балканський
• В Кольський
• Г Флорида

9.21. Увідповідніть назви проток і частини Атлантичного океану, які вони з’єднують

• 1 Дрейка
• 2 Гібралтарська
• 3 Босфор
• 4 Девісова
• А Середземне море й Атлантичний океан
• Б Море Баффіна та Атлантичний океан
• В Тихий та Атлантичний океани
• Г Чорне та Мармурове моря
• Д Північне море та Біскайська затока

9.22. Увідповідніть назви течій Атлантичного океану та їх характеристики

• 1 Гольфстрім
• 2 Лабрадорська
• 3 Бенгельська
• 4 Північна пасатна
• А тепла, розташована на північ від екватора, спрямована від Африки до Антильських островів
• Б холодна, спрямована з півночі на південь від моря Баффіна до Великої Ньюфаундлендської банки
• В тепла, спрямована від берегів Флориди (Північна Америка на північний схід до Великої Ньюфаундлендської банки, має продовження, спрямоване до берегів Північно-Західної Європи
• Г холодна, спрямована вздовж південно-західних берегів Африки, суттєво осушує клімат материка
• Д тепла, має компенсаційний характер, спрямована від берегів Південної Америки

9.23. Увідповідніть назви проток у межах Атлантичного океану та частини суходолу, які вони розділяють

• 1 Дейвіса
• 2 Гібралтарська
• 3 Керченська
• 4 Гудзонова
• А Піренейський півострів і північно-західна частина Африки
• Б острови Гренландія і Баффінова Земля
• В півострів Лабрадор та острів Баффінова Земля
• Г півострови Керченський і Таманський
• Д Північну та Південну Америку

9.24. Увідповідніть типових представників тваринного світу Атлантичного океану та кліматичні пояси, в яких вона водяться

• 1 тунець, морська черепаха, меч риба
• 2 морський леопард, нототенія, тюлень
• 3 менхеден, акула-молот, медуза
• 4 кит фінвал, оселедцева акула, косатка
• А Екваторіальний пояс
• Б Антарктичний пояс
• В Тропічний пояс
• Г Помірний пояс
• Д Арктичний пояс

9.25. Увідповідніть течії Атлантичного океану та їх географічні риси

• 1 Бразильська
• 2 Бенгельська
• 3 Ангольська
• 4 Канарська
• А біля берегів Північної Америки
• Б біля берегів Південної Америки
• В в центральній частині західного узбережжя Африки
• Г біля південно-західного узбережжя Африки
• Д біля північно-західного узбережжя Африки

9.26. Увідповідніть острови, що є в акваторії Атлантичного океану, та їх географічне положення

• 1 острови Зеленого мису
• 2 о. Нюфаундленд
• 3 Багамські о-ви
• 4 Південні Оркнейські острови
• А західна частина Атлантичного океану
• Б центральна частина Атлантичного океану
• В південна частина Атлантичного океану
• Г північна частина Атлантичного океану
• Д східній частина Атлантичного океану

9.27. Укажіть три острівні архіпелаги чи острови, які розташовані в межах Атлантичного океану

• 1 Балеарські о-ви
• 2 о-ви Нова Земля
• 3 о. Ньюфаундленд
• 4 о. Кармандек
• 5 Багамські о-ви
• 6 Мальдівські о-ви
• 7 Алеутські острови

9.28. Укажіть три течії Атлантичного океану

• 1 течія Гумбольта
• 2 Гвінейська течія
• 3 Бразильська течія
• 4 Південна Пасатна
• 5 Гольфстрім
• 6 Північна Пасатна течія
• 7 течія Західних Вітрів

9.29. Запишіть місце, яке за площею посідає Атлантичний океан серед інших океанів земної кулі.

Источник