Світовий океан та його частини
Однією з важливих особливостей Землі, що відрізняє її від інших планет Сонячної системи, є наявність величезних мас води у вільному стані. Так, з усієї маси вільної води на Землі в Світовому океані зосереджено від 93,9% до 98,3% ( за різними підрахунками).
Океан – частина Світового океану, яка розміщена між материками, має великі розміри, самостійну циркуляцію вод і атмосфери та особливий гідрологічний режим.
За розрахунками І.Суттєвої, загальна площа Землі становить 510.08 млн. км 2 . При цьому на Світовий океан припадає 71% поверхні планети, а на сушу – 29%. Інакше кажучи, на кожен квадратний кілометр суші припадає 2.4 км 2 води. У північній півкулі на океан припадає 60.7% всієї поверхні Землі, в південній – 80.9%. Отже, обидві півкулі, особливо південна, є переважно океанічними.
Світовий океан, хоч і єдиний, проте ділиться на більш-менш самостійні частини, що має істотне значення для розв’язання наукових практичних завдань.
У 1967 р. Світовий океан стані поділяти на чотири частини: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий.
У результаті тривалих досліджень установлено великі відмінності антарктичних вод від інших океанів і пропонується виділити п’ятий океан – Південний Льодовитий. Але деякі спеціалісти не підтримують цих доводів, виходячи з того, що океани з усіх боків мають оточувати материки і тому відповідні райони Південного Льодовитого океану вони відносять до тихоокеанського, атлантичного та індійського секторів.
Найбільший за площею, об’ємом та глибиною є Тихий океан. «Тихий» океан назвав Ф. Магеллан, який жодного разу не потрапив у шторм, перетнувши його в низьких широтах. Але ця назва не відповідає характерові океану. У помірних широтах Північної півкулі шторми переважають усю холодну пору року і часом здіймаються влітку. У Південній півкулі між 40° і 60° пд.ш. сильні вітри нерідко переходять в урагани. Тропічні урагани у південній півкулі спустошують береги островів океанів та завдають шкоди східній частиш Австралії. У західній частині океану щороку проносяться тропічні урагани, які іноді захоплюють береги Японських і Філіппінських островів, досягають території Китаю, Корейського півострова і навіть Примор’я.
На частку Тихого океану припадає майже 50% поверхні Світового океану і трохи більше половини всієї маси його вод. Це разом з тим і найбільш глибокий океан. Переважаючі глибини від 3000 до 6000 м займають 78, 9% його площі. На моря припадає близько 18% загальної площі океану. Тут знайдена й найбільша глибина Світового океану – Маріанський жолоб (11 022 м).
Атлантичний океан – другий за величиною водний басейн нашої планети. Назву океанові дали стародавні греки за ім’ям міфічного Атланта, який стояв буцімто на краю землі й тримав на плечах небесне склепіння.
Атлантичний океан від Північного полярного кола до берегів Антарктиди простягається на 16 000 км. Між західним узбережжям Мексиканської затоки і східними берегами Чорного моря ширина океану досягає 13 000 км, а у найвужчому місці між мисом Сан-Рокі (у Південній Америці) та узбережжям Сьєрра-Леоне (в Африці) ширина його не перевищує 2 900 км.
Атлантичний океан займає друге місце за своїми розмірами, площа і об’єм якого складають близько 1/4 по відношенню до Світового океану. На переважаючі глибини (3000 — 6000 м) в цьому океані припадає 71,3%. Загальна площа морів від усієї акваторії океану – близько 16%. Найбільша глибина – 8 742 м – жолоб Пуерто-Рико.
Індійський океан – третій за розмірами басейн Світового океану, розташований переважно в Південній півкулі, Назву океанові дав португальський учений С. Мюнстер у 1555 р. у своїй праці «Космографія».
Площа і об’єм Індійського океану дещо перевищують 1/5 від усього Світового океану в цілому. Переважаючі глибини (3000 — 6000 м) складають близько 75,7%. Загальна площа морів океану – 15% від усієї площі океану. Максимальна глибина – 7 209 м зареєстрована в Зондському жолобі.
Північний Льодовитий океан – найменший з усіх океанів. Розташований переважно за полярним колом. Серединну частину океану займає Арктичний, або Центральний, полярний басейн.
Північний Льодовитий океан займає навколополярну частину північної півкулі і на півдні обмежений берегами Європи, Азії, Північної Америки.
Північний Льодовитий океан – найменший океан, його площа складає 4,1%, а об’єм – 1,2% від усього Світового океану. Тут переважають глибини від 0 до 200 м (42,3%), глибини більше 3000 м (16,7%). На частку морів в океані припадає близько 52% всієї поверхні океану. Тому багато вчених вважають цю водойму Середземним морем Атлантичного океану. Найбільша глибина океану – 5 440 м.
Якщо так важко прийти до єдиної думки щодо поділу Світового океану на окремі океани, то складнішою є справа з виділенням морів, заток і проток. За даними Географічного управління виділено 140 морів, заток і проток, з них 44 належить до Атлантичного, 29 – до Північного Льодовитого, 50 – до Тихого і 17 – до Індійського океану.
Але ці показники дуже відносні, бо, наприклад, до складу Середземного моря входять моря, які мають свої назви – Лігурійське, Тірренське, Адріатичне, Іонічне та Егейське. Приблизно така картина і з виділенням морів Філіппінського та Зондського архіпелагів.
Міжнародне географічне бюро та Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО виділяють 59 морів.
Море – це невелика частина океану, яка врізається в сушу чи відмежована від нього берегами материків, півостровами та островами і має певні геологічні, гідрологічні та інші риси, що суттєво відрізняються від рис океану.
За розташуванням відносно суші моря поділяються на внутрішні (внутрішньоматерикові та міжматерикові), окраїнні та міжострівні.
Середземноморські – це моря, що мають ускладнений водообмін з океаном через порівняно вузькі протоки.
Внутрішні моря – це замкнуті реліктові моря (озера-моря), які не зв’язані з океаном, (Каспійське і Аральське), їхні води різко відрізняються від океанічних вод.
Міжматерикові моря розташовані між різними материками (наприклад, Середземне, Червоне моря).
Внутрішньоматерикові моря знаходяться всередині одного материка (наприклад, Азовське, Балтійське, Біле).
Окраїнні моря відокремлюються від океану островами чи заходять в материк і мають вільний зв’язок з океаном. Гідрологічний режим цих морів має більшу схожість з режимом суміжних частин відкритого океану. Це – Баренцове, Чукотське (Північний Льодовитий океан), Берингове, Японське (Тихий океан), Північне (Атлантичний океан) моря.
Міжостровні моря розміщені серед великих островів чи архіпелагів (наприклад, моря Фіджі, Філіппінське, Банду).
Є моря, які розташовані в відкритій часті океану, без ярко виражених меж, прикладом є Саргасове море.
В океанах і морях є ще окремі частини та райони, що відрізняються обрисами, морфологією дна та гідрологічним режимом. Це затоки, бухти, лимани, лагуни, фіорди та протоки.
Затока – це частина океану чи моря, що врізається в сушу і слабо відмежована від океану чи моря (наприклад, Гвінейська в Атлантичному, Аляска в Тихому, Бенгальська в Індійському океані). Затока за гідрологічним режимом мило відрізняється від прилеглого моря чи океан.
Бухта – невелика затока, що чітко відділена мисами чи островами від океану чи моря, добре захищена від вітрів (наприклад, Севастопольська в Чорному морі, Золотий Ріг, Находка – в Японському морі.
Лиман – затока, що відокремлена від моря піщаною косою (пересипом), в якій є вузька протока, котра з’єднує лиман з морем. Частіше лиман – це затоплена частина ділянки річкової долини, найближчої до моря (наприклад, Дніпровський, Дністровський). На гідрологічний режим лиману значною мірою може впливати річка, яка в нього впадає.
Лагуна – це мілководна частина океану (моря), що відокремлена від нього баром, косою, кораловим рифом; часто з’єднується з морем вузькою протокою або декількома протоками.
Губа – затока, що глибоко врізається в сушу (наприклад, Чошська в Баренцовому морі, Обська в Карському).
Фіорд – вузька та глибока морська затока з високими крутими берегами (наприклад, Согнефіорд у Норвезькому морі).
Протока – водний простір, що розділяє дві ділянки суші та з’єднує окремі океани і моря чи їхні частини. Наприклад, Берінгова протока з’єднує Тихий та Північний Льодовитий океани і розділяє Азію та Америку.
Найширшими протоками Світового океану можна вважати безіменні проїздові зони між Африкою і Антарктидою та між островами Тасманією і Антарктидою. З тих, що мають назви найширшою є протока Дрейка, найменша ширина якої 890 км. Найвужчою протокою є протока Босфор (шириною близько 700 м ). Найдовшою протокою вважається Мозамбіцька, завдовжки 1 670 км.
Берега океану. Сухопутні й водні простори Землі розділені берегами. Межею між сушею й водоймою служить берегова лінія. Вона являє собою лінію перетинання земної поверхні з поверхнею океану (моря). З боку суши до неї прилягає берег – смуга земної поверхні, на якій є форми рельєфу, створені хвилюванням і прибережними плинами при даному середньому рівні моря. Мілководна прибережна смуга морського дна між сушею й відкритим морем називається підводним береговим схилом. Його рельєф формується тими ж названими факторами. Сукупність берега й підводного берегового схилу утворить берегову зону. Саме в ній постійно взаємодіють суша й море.
Границею морської берегової зони з боку суши служить лінія, яку досягають заплескоти прибою під час найбільш високого припливу й сильних штормів, а з боку моря – ізобата (лінія рівних глибин), нижче якої припиняється дія хвильових рухів на дні.
Границя континентів і океану становлять 450 тис. км. Вона характеризується тимчасовою мінливістю й змінює своє положення залежно від пори року, штормових умов, фази припливу, атмосферного тиску й багатьох інших причин.
Досить мінливі границі берега й підводного берегового схилу. Вони переміщаються в досить широких межах залежно від тривалості й сили хвилювання, припливів, згонів і нагонів, зміни ухилів поверхні дна й прибережної смуги суши.
Утворення, розвиток і формування берегів відбувається в результаті довгострокового впливу багатьох природних факторів. Формування сучасної берегової зони океанів і морів почалося близько 6 тис. років тому, коли в результаті складних геологічних процесів відбулося настання моря на сушу й пішло затоплення окраїн континентів. Рівень океану підвищувався тоді приблизно на 90 — 100 м. Відповідно видозмінювались обриси берегів, утворилися їхні різні типи, які із часом перетворювалися й трансформувалися.
У цей час все різноманіття берегів систематизоване, створена їхня класифікація по різних ознаках. У цілому вона досить велика й докладна, тому тут можливо обмежитися лише деякими типовими прикладами.
Так, до берегів з льодовиковим типом розчленовування відносяться фіордові й шхерні. З берегів ерозійного розчленовування треба відзначити ріасові береги. Ріаси – це затоки, що виникли в результаті підтоплення гірських ерозійних долин. Цей тип розповсюджений на Піренейському півострові.
Лиманні береги утворюються при затопленні морем долин рік, що розчленовують прибережні низовини.
Дельтові береги характерні для районів річкових дельт, пов’язаних з морем. Дельти утворюються в результаті виносу ріками уламкового матеріалу.
Біогенні береги формуються в результаті життєдіяльності рослинних і тваринних організмів. До цього типу відносяться очеретяні (Аральське й Каспійського моря), мангрові й коралові береги. Останні два типи берегів поширені в основному в тропічному й екваторіальному поясах.
Техногенні береги характеризуються значною довжиною (до десятків кілометрів) інженерних споруджень для зміцнення й захисту берега від руйнувань.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
Источник
Розробка та матеріали уроку з географії для 6-го класу за темою: «СВІТОВИЙ ОКЕАН та його частини»
Архів містить у собі розробку уроку за темою «Світовий океан та його частини», презентацію до нього, хоча в тексті посилання на конкртені слайди я не робив — вважаю це зайвим. і картинку Всезнайка ( я роздруковую такі картинки розміром близько 3*4 на кольоровому папері і даю їх дітям за правильні відповіді. залежно від складності завдання різний колір — це така собі валюта уроку, яка потім обмінюється на оцінку.
Дата уроку
Клас
6
Тема уроку:
«СВІТОВИЙ ОКЕАН ТА ЙОГО ЧАСТИНИ»
Мета уроку:
ознайомити учнів з поняттям «Світо вий океан» та його частинами; формувати наукові знання про Світовий океан;
розвивати пізнавальну активність учнів;
забезпечити розвиток логічного та просторового мислення;
розвивати вміння учнів слухати розповідь вчителя, засвоювати основні по ложення теми, працювати у заданому темпі;
вдосконалювати вміння і навички учнів працюва ти з джерелами географічних знань.
вихо вувати любов до природи, вміння спілкуватися;
Екран, презентація «Світовий океан та його частини» підручник, практикуми, глобус
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
Привітання з учнями.
Налаштування на позитив.
Посміхнулись – налаштувались на позитив – за штурвал, ми продовжуємо свою подорож незвіданими просторами нашої Планети.
ІІ. Актуалізація навчальної діяльності.
Ми продовжуємо нашу дивовижну подорож просторами Землі. Сьогодні подорож водними просторами, але спочатку, що ми знаємо про те, якими просторами мандруватимемо.
Я пропоную вам гру.
Гра «Географічний крос»
А за активність на уроці ви отримуватимете Всезнайка Потім, усіх Всезнайок ми обміняємо на оцінку.
- Водна оболонка нашої планети називається. (гідросфера).
- Основна частина вод гідросфери зосереджена у.. (Світовому океані).
- Безперервний, замкнений процес переміщення води на земній кулі — це. (кругообіг води).
- Основною причиною утворення кругообігу води в природі є. (енергія Сонця).
- Вода руйнує гірські породи, сприяє вивітрюванню і в результаті змінює. (рельєф Землі).
- У якому стані перебуває вода в природі? (твердому, рідкому, газоподібному.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Давайте переглянемо фотографії на презентації. Які у вас виникають асоціації. (Учні висловлюють асоціації).
Світовий океан—дивовижний витвір природи, ко лиска життя на Землі. Це — океан запитань і океан зага док.
Отже на сьогоднішньому уроці ми почнемо розкривати таємниці Світового океану.
Тема нашого уроку звучить так «Світовий океан та його частини», і на уроці ми з вами з’ясуємо поняття Світовий океан та його складові частини:
півострови.
І V . Вивчення нового матеріалу.
1. Світовий океан.
Учитель
Світовий оке ан — це безперервний водний простір на поверхні Землі, що оточує материки й острови і має свій особ ливий сольовий склад.
Світовий океан — це основ на частина гідросфери.
Слово «океан» походить від давньогрецького «о k еа n о s » — безмежне море, вели ка ріка, що обтікає землю.
Води Світового океану вкрива ють майже три чверті земної поверхні. У Світовому океані стільки води, що на кожного мешканця нашої планети її припа дає близько 300 млн м 3 . Щоб заповнити западину, яку він займає, всім річкам земної кулі потрібно безперервно текти приблизно 50 тис. років. Наука вважає, що із 4,5—5 млрд років існування Землі, океан існує близько 3,8—4,2 млрд роки. При цьому сучасним океанам і морям не більш як 200 млн . років.
Світовий океан цілісний, він ніде не перери вається: із будь-якої його точки можна потрапити у будь-яку іншу, не перетинаючи суходолу.
2. Частини Світового океану.
Учитель
Єдиний Світовий океан поділяють на великі частини – окремі океани.
Бесіда.
1. Скільки на Землі океанів? Покажіть їх.
2. Хто першим з мореплавців довів єдність усіх океанів?
Учитель
Давайте поглянемо на опорну схему сьогоднішнього уроку.
З яких частин складається Світовий океан?
Океан – це найбільша частина Світового океану, обмежена материками . Світовий океан умовно можна поділити на чотири океани розмежовані материками.
А тепер послухаємо повідомлення учнів про походження назв океанів.
Орієнтовні п овідомлення учнів
Тихий океан — найбільший з океанів нашої планети. Його площа з морями 179679млн км 2. Він ще й наглибший: середня його глибина 3984м, максимальна – 11022м, виявлена в Маріанському жолобі. Сучасна назва океану пов’язана з навколосвітньою подорожжю Фергана Магеллана. Ф. Магеллан першим з європейців у 1521 р. перетнув Тихий океан від Вогняної Землі до Філіппін, не зустрівши на своєму шляху жодної бурі, жодного шторму. Вражений цим, він дав океану назву – «Спокійне море». Прийнята в Англії назва Pasifik Okean у ХІХ ст.. стала світовою. У той же час у літературі можна зустріти ще одну назву цього океану – Великий . Її запропонував у 1752р. француз Бюаш.
Атлантичний океан – другий за площею океан. Назву океанові дали стародавні греки за ім’ям міфічного Атланта, який буцімто стояв на краю землі і тримав на плечах небесне склепіння.
Геродот також писав про атлантів. Вони жили в Африці за горами Атлас, а за стовпами Геракла, за Геродотом, знаходилось Атлантичне море. У Птоломея північна частина Атлантики називалась Західним океаном , а південна – Атлантичним морем . Середньовічні географи називали відому їм частину Атлантики Північним морем . Гепард Меркатор у Х V І ст. запропонував назву Атлантичний океан для його північної частини, а південну частину назвав Ефіопським морем . Сучасну назву остаточно ввів у 1650р. голландський картограф Бернард Вареніус.
Індійський океан є т ретім за величиною . Свою назву він одержав від Індії, береги якої він омиває. З усіх країн, що розташовані на берегах Індійського океану, Індія виділялась своїм казковим багатствоми, і шлях на Схід був шляхом в Індію. Олександр Македонський у IV ст.. до н. е. називав цей океан Індійською затокою . У Птоломея зустрічається назва Індійське море. На карті 1515р. позначений Oceanus Orientalis Indicus — «Східний Індійський океан».
Північний Льодовитий океан є найменшим за площею. Назва океану зумовлена його арктичним положенням. Англійці називають його Artik okean – «Арктичний океан». Зустрічаються також назви: Північне Полярне море, Північне Льодовикове море та інші. Вперше його визначив як окремий океан у 1650р. голландський географ Вареніус і назвав Гіперборейським. У 1845р. Лондонське географічне това-риство перейменувало його на Північний Льодовитий.
Продовжуємо бесіду за опорн ою схемою
1 . Який океан найбільший за площею, який — найменший?
2 . Визначити, у скільки разів Північний Льодо витий менший за Тихий океан?
3 . А який океан найглибший і чому?
(всі об’єкти вчитель показує на настінній карті півкуль, а учні знаходять їх на однойменній карті в атласі).
Учитель
З нашого конспекту наступною складовою частиною є море.
Мор е – це частина океану, відмінна від нього властивостями, течіями, організмами, що в ньому мешкають.
Учитель. Усі моря мають зв’язок із Світовим оке аном. Моря відрізняються між собою за мірою від особленості від океану, тому їх поділяють на типи. Це внутрішні моря і окраїні.
- Внутрішні моря – це ті моря, що глибоко вдаються в суходіл і сполучаються з океаном протоками: Чорне, Азовське, Середземне.
- Окраїні моря трохи вдаються в суходіл і відокремлені від океану островами, півостровами і нерівностями дна.: Аравійське, Баренцове, Берингове.
Гра в групах з картою. (атлас ст. 18-19)
1 . Робота в групах Назвати кожній групі моря
Учні 1 ряду знаходять моря — Тихого океану;
Учні 2 ряду знаходять моря — Атлантичного океану та Індійського ;
Учні 3 ряду знаходять моря — Пн. Льодовитого океану.
Учитель. Уявляєте, в Атлантичному океані є море без берегів! Про це море послухаємо повідомлення.
Орієнтовне п овідомлення учнів
Море без берегів. У Світовому океані є лише одне море без бе регів — Саргасове. Це море — справжнє царство одного з різновидів водоростей. Португальські мореплавці з експедиції Христофора Колумба назвали їх «саргасо», оскільки бульбашки повітря на водорос тях за своєю формою нагадували сорт винограду з такою назвою. Саргасові водорості не закріплені на дні, а вільно дрейфують у водах Атлантики, ут-римуючись у межах великого колообігу морських течій тропічних широт. Унаслідок зміни впродовж року меж морських течій межі моря також змінюються і площа його становить 6-7 млн км 2 .
Бесіда.
А ще, у світовому океані є кольорові моря. Знайдіть їх на карті за підказками:
• Розташоване на півдні України.
• Розміщене між Африкою та Євразією.
• Омиває східне узбережжя Євразії у Тихому оке ані.
• Омиває береги Росії і є частиною найменшого океану нашої планети.
Затоки
Учитель . Наступною складовою частиною виділяють затоки.
Затока — це частина океану (моря), що глибоко вдається в суходіл .
Учитель.
З -поміж заток є свої рекордсмени:
- найбільша – Бенгальська (2,2 млн км² ),
- найтепліша – Перська (середня температура +35 °С),
- Біскайська — відома своїми штормами.
Протоки
Учитель.
Тепер спробуємо відгадати загадку.
Ця частина океану
А вузькою хвилястою смужкою
З’єднує водні простори.
Як найдовша — Мозамбікська,
Як найширша — Дрейка кроки,
Взагалі ми їх вивчаємо
Острови в океані
Учитель. В океані трапляються ділянки суходо лу різного розміру: найбільші — материки, а по рівняно невеликі — острови. Острів – це невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водами океан у або моря.
Острови розрізняють за розмірами та походжен ням.
На які типи можна поділили острови за розмі рами? (Великі і малі.)
Г рупи островів утворюють архіпелаги.
За походженням острови поділяють на :
Материкові — це ті що відокремились внаслідок руху земної кори Гренландія, Мадагаскар .;
Вулканічні – утворились під час виверження вулканів на дні морів та океанів Гавайські, Курильські.
Коралові складені вапняковими скелетами коралових поліпів. Найбільша коралова споруда Великий Бар’єрний риф.
Учитель.
Півострів – ділянка суходолу, сполучена з материком і оточена з трьох боків водою.
Найбільшим півостровом у світі є Аравійський.
V . Закріплення вивченого матеріалу. Застосування на практиці.
1 . Гра «Знайди зайве слово» Яке поняття об’єднує назви географічних об’єктів.
• Атлантичний, Тихий, Аравійський, Індійський.
• Чорне, Середземне, Саргасове, Мадагаскар.
• Гренландія, Кримський, Мадагаскар, Тасманія.
• Аравійський, Сомалі, Скандинавський, Індійський.
• Дрейка, Карибське, Магелланова, Берингова.
2 . Гра «Завдання для допитливих»
• Назвіть найбільший півострів. (Аравійський)
• Яке море немає берегів? (Сарґасове)
• Назвіть кольорові моря? (Чорне, Червоне, Біле, Жовте)
3 . Гра «Лови помилку картографа»
Учитель показує на настінній карті та називає (пра вильно та неправильно) географічні об’єкти. Учні за допомогою піднятих рук сигналізують про свою зго ду чи незгоду.
- Аравійський
- Тихий
- Дрейка
- Гренладнія
- Атлантичний
- Мадагаскар
- Чорне Море
- Жовте море
- Саргасове
За наявності часу.
Завдання. На карті півкуль знайдіть півострови: Аравійський, Кримський, Апеннінський, Індостан, Лабрадор, Сомалі.
Источник