Вилив нафти у море

Як моря борються з нафтою

У пошуках нафти концерни вже опанували моря. Навіть в Арктиці вже шукають «чорне золото». Екологи небезпідставно попереджають про ризики для довкілля. Утім, виявляється, моря мають природні захисні механізми.

Нерідко внаслідок виливу нафти гинуть тисячі птахів

Як пояснюють експерти, ризик для довкілля залежить не стільки від кількості нафти, що виливається у море під час аварії, скільки від специфіки екосистеми регіону, де стався вилив. Приміром, 2003 року внаслідок аварії корабля поблизу острова Амрум у Північному морі у море вилилося «лише» 90 тонн нафти. Однак наслідки для природи були катастрофічними, зауважує експерт німецького Федерального відомства морського судноплавства Герхард Дальман. «Аварія сталася у дуже вразливому місці, в якому перебували дуже багато птахів»,- каже Дальман. За його словами, тоді загинули близько 20 тисяч птахів.

Фахівець пояснює, що, крім віддалення від берега, значною мірою на наслідки техногенної аварії для довкілля впливає і те, що саме вилилося у море. Газойль і дизельне паливо, які нерідко витікають внаслідок аварій суден, піднімаються на поверхню і значною мірою швидко випаровуються. Гірше, коли витікають високов’язкі циліндрові масла. Вони формують на поверхні води в’язку, немов смолу, плівку, органічне розкладення якої триває дуже довго.

Бактерії беруться за справу

Коли йдеться про питання «куди діваються сотні тисяч тонн нафти, які виливаються зі свердловин», відповідь у природи проста: її ліквідацією займаються бактерії. Після викиду утворюється емульсія нафти і води, пояснює геохімік Лоренц Шварк з університету Бремена. Нафта формує у воді дрібні крапельки – це ідеальний стан для «поїдання» нафти бактеріями. «Бактерії ніколи не оселяються у середовищі, що складається із суцільної нафти. Вони живуть завжди на поверхнях, де нафта торкається води»,- каже Шварк. Чим більша поверхня, тим швидше бактерії роблять свою справу, зазначає науковець. «І тим швидше вони розмножуються»,- додає геохімік. Таким чином, за його словами, впродовж дуже короткого періоду часу до боротьби з нафтою у морі стає ціла армія бактерій. «Коли зникає пожива, бактерії так само швидко зникають, як і з’явилися», — розповідає Лоренц Шварк.

На щастя, додає він, бактерії, що «поїдають» нафту, мешкають як поблизу Антарктиди, так і в субтропічних водах. Це різні популяції, але ключова їхня функція однакова: вони окислюють речовини, що входять до складу нафти. Внаслідок хімічних змін, яких завдають бактерії, від нафти залишається лише кисень і вода, подекуди утворюються дрібні нетоксичні молекули. Утім, є й суттєві ризики, застерігає Лоренц Шварк, — якщо бактерії «перетравлюють» азот і сірку. Речовини, які утворюються, легко розчиняються у воді. «Їх можуть увібрати у себе великі морські організми, що може завдати чималої шкоди»,- застерігає науковець.

1991 року здавалося, що Перська затока мертва років на двісті

Перську затоку зарано поховали

Найбільша нафтова катастрофа в історії людства сталася 1991 року під час війни у Перській затоці. Тоді у море вилилося близько мільйона тонн нафти. Не було зроблено нічого, аби мінімізувати наслідки витоку нафти: не застосовувалися хімічні нейтралізатори, нафту ніхто не збирав, ніхто не ставив захисні заслони. «Усі були впевнені, що Перська затока на 200 років буде мертвою. Але вже за три роки у воді майже нічого було не знайти»,- пригадує Шварк. Залишився лише шар смоли, однак він вже погруз глибоко в осадових відкладеннях на дні, — запевняє науковець.

Автор: Фабіан Шмідт/Євген Тейзе
Редактор: Леся Юрченко

DW.COM

Нафта в обмін на технології: ExxonMobil допоможе «Роснефті» розвідати Арктику

«Роснефть» змогла знайти партнера для спільної розробки російського арктичного шельфу, незважаючи на скандальний розрив домовленостей з ВР. Угоду про співпрацю підписано з американською ExxonMobil. (31.08.2011)

Нафтова катастрофа продовжує псувати звітність British Petroleum

Попри подорожчання нафти, міжнародна компанія British Petroleum і в першому кварталі цього року не змогла збільшити свій прибуток. (27.04.2011)

Рік після аварії в Мексиканській затоці: до відродження довкілля ще далеко

Компанія BP виділить мільярд доларів на усунення наслідків торішнього розливу нафти в Мексиканській затоці. Між тим, наслідки катастрофи у цьому регіоні і через рік дуже відчутні. (22.04.2011)

• Дата 02.09.2011
• ТемиНафта
• Ключові слованафта, забруднення, катастрофа
• РоздрукуватиРоздрукувати сторінку
• Постійне посилання https://p.dw.com/p/12Rm5

Також за темою

Ізраїль закрив свої середземноморські пляжі після розливу нафти 21.02.2021

Унаслідок значного розливу нафти в Середземному морі, влада Ізраїлю розпорядилася закрити пляжі.

Заблокований Суецький канал: чого чекати світовій економіці 26.03.2021

Через заблокований рух через Суецький канал зросла нервозність на світових біржах. Особливо від нинішньої ситуації може постраждати Європа, зокрема й Німеччина.

Острову Маврикій загрожує екологічна катастрофа через аварію танкера 08.08.2020

Неподалік від острова Маврикій зазнав лиха танкер з нафтопродуктами. Влада острова оголосила надзвичайний стан через вилив нафтопродуктів у океан.

Источник

У Чорному морі через витік палива з «Делфі» могло загинути все живе, — еколог

Пляма нафти у морі на узбережжі Одеси досягла 7,5 тисяч квадратних метрів, під нею могли загинути живі організми.

Із затонулого на узбережжі Одеси танкера «Делфі» неодноразово витікало паливо. Наразі фахівці виявили пляму у морі, площею майже 7,5 тисяч квадратних метрів.

Обласна державна адміністрація міста Одеси визнала крах танкера Делфі — надзвичайною ситуацією місцевого рівня.

Редакція APnews з’ясовувала, до яких екологічних наслідків може призвести вміст нафтопродуктів у Чорному морі.

Еколог Олександр Показовий нам пояснив, що плівка, яка утворюється за рахунок вмісту нафти у воді, фактично перекриває доступ кисню живим організмам, які знаходяться у морі. Є велика ймовірність того, що під плямою у 7,5 тисяч квадратних метрів померло майже все живе, адже з моменту першого виливу палива пройшло більше за місяць.

«Вилив палива небезпечний тим, що нафтопродукти — це токсини, які забруднюють природнє середовище і водойми. Через це гине практично все живе, що знаходилося в зоні ураження. Нафта – легка, вона створює плівку на поверхні води, через що зменшується розчинність кисню у воді. Відповідно, живі організми, які мешкають у воді, навіть не потрапляючи в зону забруднення, можуть гинути через те, що водний простір, вкритий нафтою, — непридатний для життя живих організмів.

Це дуже шкідливо, проте для того, щоб оцінити ступінь одеського інциденту, потрібно на місці брати пробу води. Такі державні органи як екологічна інспекція мають встановлювати шкоду, завдану довкіллю.

В таких надзвичайних випадках за певний час акваторія очищується і екологічний баланс відновлюється. Від того, які об’єми нафтопродуктів потрапили у воду залежить, наскільки швидко вдасться локалізувати розлив і прибрати нафтопродукти. Все залежить від того, як швидко відновиться екосистема моря», — наголосив еколог.

За словами Показового, абсорбент, який використовують для того, щоб локалізувати і стримати розлив нафти у морі – дієвий, проте водне середовище це може не врятувати.

«Абсорбент дієвий, тому що сучасні засоби, які використовуються для збирання нафтопродуктів, показують свою дієвість на інших прикладах. Наприклад, це працювало, коли траплялися набагато більші виливи нафти, як у Карибському морі. Був прецедент, коли була дуже пошкоджена свердловина і нафта виливалася в море багато місяців поспіль. Взагалі такі катастрофічні явища, які траплялися в історії людства (принаймні в наш час), то саме так з такими розливами нафти і боролися.

Це дає певний ефект, якщо абсорбент використовується в тих об’ємах, які необхідні для збирання нафтопродуктів. Іншого вибору просто немає – треба тільки використовувати ті технології, які на сьогодні відомі людству», — зазначив еколог.

Нагадаємо, що танкер «Делфі» знаходиться за 10 миль від одеського пляжу «Дельфін» ще з 21 листопада 2019 року. Дві спроби прибрати судно виявилися невдалими.

Після останньої невдалої спроби прибрати танкер з моря було прийнято рішення передати це питання до компетенції Адміністрації морських портів України. На роботи з підняття судна з моря можуть витратити 24 мільйони гривень.

Як повідомляв APnews, на підйом «Делфі» хочуть витратити 24 млн грн. Танкер може пролежати в морі до 2021 через «паперову тяганину».

Источник

Вилив нафти 30-річної давності продовжує знищувати світовий океан. Розповідаємо, як на життя планети вплинула катастрофа Exxon Valdez

Руйнівні наслідки виливу нафти простежується й дотепер.

Тридцять років тому, 24 березня 1989 нафтовий танкер Exxon Valdez врізався у риф за три кілометри від Аляски.

Корабель було навантажено понад 50 мільйонами галонів нафти. Унаслідок зіткнення 11 з них потрапили у море, через що загинули тисячі тварин. Наслідки цієї катастрофи, як й низки інших, що були після неї, не ліквідовані і донині.

Що трапилося

23 березня 1989 року завантажений більш ніж 50 тонами нафти танкер Exxon Valdez відчалив з терміналу Валдіз на Алясці. Він прямував до Лонг-Біч, Каліфорнія. Шлях туди проклали через протоку Принца Вільгельма.

Спершу судном керував лоцман, проте згодом він передав контроль над керуванням танкером капітану Джозефу Джефрі Хейзелвуду. Ввечері напередодні трагедії останній вирішив відхилитися від курсу на північ, щоб уникнути зіткнення з айсбергами у протоці біля льодовика Колумбія.

О 23 годині капітан передав командування третьому помічнику Грегорі Коузінісу та матросу Роберту Кугану. Перед тим, як піти до власної каюти, він наказав Коузінсу: «Почати повертати в перешийок, як тільки корабель буде на траверзі острова двома хвилинами вище».

Коузінс виконав наказ та дав рульовому команду повернути, проте судно не змогло здійснити маневр достатньо швидко і врізалося у Блайт-риф. Це трапилося, коли на годиннику було 28 хвилин опівночі.

Зіткнення пошкодило танкер, унаслідок чого у воду вилилося 11 мільйонів галонів (близько 40 мільйонів літрів) нафти. У перші дні після трагедії вона простягалася вздовж 1,9 км берегової лінії.

Розслідування інциденту тривало рік. Встановили, що причиною стали помилки у маневруванні. Причина неуважності моряків могла полягати у тому, що Коузінс та Куган заступили на нічну зміну відразу після попередньої, без відпочинку.

Протягом розслідування також з’ясувалося, що на кораблі, відтоді як він покинув термінал Валдіз, не працював радар, через що екіпаж не зміг вчасно помітити перешкоду, а капітан судна протягом рейсу вживав спиртне.

Також читайте

На Евересті знаходять тіла давно загиблих альпіністів. Розповідаємо, який стосунок до цього має глобальне потепління

Зазначалося, що Хейзелвуд також покинув управління кораблем тоді, коли той проходив через небезпечний регіон. Через це капітана звинувати у недбалості, оштрафували на 50 тисяч доларів та засудили до 1000 годин громадської роботи.

Саму ж компанію Exxon у 1994 році зобов’язали виплатити 287 мільйонів доларів компенсації збитків та 5 мільярдів штрафних виплат. Згодом представникам організації вдалося оскаржити рішення та зменшити штрафні виплати спочатку до 2, 5 мільярдів доларів, а згодом — до 507, 5 мільйона доларів.

Компанія наголошувала на тому, що причиною екологічної трагедії був не злочин, а нещасний випадок.

Екологічні наслідки

Відразу після аварії ніхто достеменно не знав, як впоратися з забрудненням такого масштабу. Спочатку очистити море намагалися за допомогою диспергентів – речовин, що перешкоджають осаду. Проте море було занадто спокійним і вони не змішувалися з нафтою.

Позбутися нафти намагалися також за допомогою підпалу речовини та механічної очистки. Однак попри усі зусилля, за даними NOAA, більш ніж 98 тисяч нафти просочилися у ґрунт вздовж берега.Унаслідок трагедії загинули 250 тисяч морських птахів, близько 3 тисяч видр, 300 чайок, 250 орлів, 22 китів та мільйони ікринок лосося.

Наслідки трагедії прослідковуються і зараз. Так, Рік Стейнер, що був морським радником Університету Аляски на момент трагедії, у коментарі National Geographic зазначив, що повністю очистити океан від нафти неможливо, і наслідки від подібних катастроф можуть тривати протягом десятиліть.

За його словами, навіть тридцять років потому популяція китів та морських птахів у регіоні не відновилася. Затримується також зріст популяції горбуші.

Також читайте

Глобальне потепління. Як Земля змінює своє обличчя

Нещодавно проба зразків землі у регіоні встановила, що вздовж узбережжя Аляски на глибині 10-20 сантиметрів під Землею під шаром з піску, гравію та каміння зберігається нафта.

У дослідженні 2017 року, проведеному науковицею Жаклін Мішель, геохіміком, що спеціалізується на виливах нафти, йдеться про те, що така ситуація може тривати ще протягом десятків років.

Не лише Exxon Valdez

Попри свої руйнівні наслідки, аварія Exxon Valdez стала далеко не єдиною, що мала згубний вплив на екологію. Насправді, у топі найгірших вона посідає лише 36 сходинку. Найперший масштабний вилив нафти відбувся за два роки до Exxon Valdez, у 1967 році. Тоді з танкеру Torrey Canyon у море потрапило 36 мільйонів галонів нафти.

А 1979 року поблизу узбережжя Тобаго у Вест-Індії унаслідок зіткнення Atlantic Empress з іншим танкером у воду потрапило 287 тисяч тон сирої нафти. Для порівняння, Valdez втратив лише 37 тисяч тонн.

2000 рік позначився інцидентом на державному нафтопереробному заводі в Бразилії. Тоді з трубопроводу в затоку Гуанабара вилилося майже 350 тисяч галонів сирої нафти. Розлив зруйнував мангрові екосистеми і важливі місця розмноження риб, птахів і ракоподібних.

Ще одна руйнівна аварія трапилася 2010 року у Мексиканській затоці. Тоді унаслідок вибуху на нафтовому буровому майданчику Deepwater Horizon загинуло 11 робітників, а у затоку за три місяці – з квітня по липень — потрапило 680 тисяч тонн (приблизно 5 мільйонів барелів) нафти із зруйнованої свердловини. Витік вартував компанії BP 61, 6 мільярда доларів та у 19 разів перевищував той, що трапився унаслідок катастрофи Exxon Valdez.

Наразі, зазначає Business Insider, вдалося прибрати лише 25 % пролитої нафти, а 154 мільйонів галонів речовини досі перебувають у океані.

Внаслідок трагедії, йдеться у дослідженні Center for Biological Diversity, з високою ймовірністю загинули 82 тисячі птахів, понад 6 тисяч морських черепах та майже 26 тисяч морських ссавців (зокрема, дельфінів та кашалотів).

А у січні 2018 року унаслідок зіткнення з іншим судном іранський танкер Sanchi розлив понад 117 тисяч тонн надзвичайно легкозаймистої та токсичної сирої нафти. Ніхто з 32 членів екіпажу не вижив через спричинену аварією пожежу. Природоохоронна організація «Клуб Сьєрра» назвала інцидент «найгіршим за кілька десятиліть».

Інші види забруднення

Нафтове забруднення є не єдиним, шо загрожує світовим водоймам. Забруднюються вони також стічними водами – у Мексиканській затоці їхній потік створив «мертву зону» для морського життя, яка є гіпоксичною. Там серйозно бракує кисню, через що вижити живим організмам за таких умов складно.

Проте однією з найбільших загроз наразі є забруднення пластиком. Так, у північній частині Тихого океану між Гаваями та Каліфорнією розташована величезна сміттєва пляма.

Також читайте

Через глобальне потепління океани незабаром стануть такими ж токсичними, як 14 млн років тому

Воно щороку збільшується і наразі охоплює площу понад 1,6 млн квадратних кілометрів. Сміттєва пляма накопичує мікрочастинки пластику, що є згубними для морських організмів.

Так, нещодавно, у шлунку кита, якого викинуло на узбережжя Філіппін, виявили 40 кілограмів пластикових пакетів. Увійшов пластик також і в харчовий ланцюг людини. Минулоріч вченим вдалося виявити частинки мікропластику у екскрементах 8 добровольців.

Источник