Закономерности циркуляции воздушных масс . Атмосферных фронтов, циклоны и антициклоны .
1 Чтем объеснить, что приход воздушных масс с Атлантического океана на европейскую часть России зимой приносит оттепель, снегопад, а летом — дожди и понижение темпиратуры ?
2 Как изменяется погода в районе наступления тёплого фронта, холодного фронта ?
3 Вспомните из курса основные типы воздушныйх масс . какие из них оказывают влияние на формирование климата нашей страны .
4 Слушая сводки погоды по теливидению, выясните, где на територии России чаще всего наблюдается циклоническая деятельность . Откуда чаще всего призодят циклоны ?
1. Это действие циклонов (про циклоны — см. в Википедии) . В основном, это «работает» постоянный Исландский барический минимум, летом его площадь гораздо меньше, но зимой он занимает большую территорию над океаном.
2. Теплого — образуются облака восходящего скольжения (перисто-слоистые, слоистые, слоисто-дождевые) , перед прохождением фронта за 4-6 часов резко падает давление, затем после появления слоисто-дождевых облаков начинаются обложные осадки. После прохождения фронта осадки чаще всего прекращаются, но остаются туманы.
Холодного — образуются облака вертикального развития (кучево-дождевые) , идут ливневые дожди — или ливневый снег, если это зима — гремят грозы, может быть град, сильный ветер. После прохождения фронта облачность размывается, давление растет, осадки прекращаются, но сильный ветер остается.
3. Основной тип воздушных масс в умеренном поясе — полярный или умеренный. Но влияние на погоду в северных районах оказывает арктические воздушные массы, а в самых южных — тропический, так как субарктический и субтропический климаты являются переходными и там господствуют летом соответственно полярная и тропическая ВМ, а зимой арктическая и полярная.
4. Западные и северо-западные районы (основной район зарождения циклонов — Балтийское море и Северное море, реже бывают южные циклоны, которые зарождаются над более теплыми морями) .
Второй район распространения циклонов (но там они бывают реже) — Дальний Восток. Район зарождения циклонов — Тихий океан (Японское море в основном).
Источник
Закономерности циркуляции воздушных масс . Атмосферных фронтов, циклоны и антициклоны .
1 Чтем объеснить, что приход воздушных масс с Атлантического океана на европейскую часть России зимой приносит оттепель, снегопад, а летом — дожди и понижение темпиратуры ?
2 Как изменяется погода в районе наступления тёплого фронта, холодного фронта ?
3 Вспомните из курса основные типы воздушныйх масс . какие из них оказывают влияние на формирование климата нашей страны .
4 Слушая сводки погоды по теливидению, выясните, где на територии России чаще всего наблюдается циклоническая деятельность . Откуда чаще всего призодят циклоны ?
1. Это действие циклонов (про циклоны — см. в Википедии) . В основном, это «работает» постоянный Исландский барический минимум, летом его площадь гораздо меньше, но зимой он занимает большую территорию над океаном.
2. Теплого — образуются облака восходящего скольжения (перисто-слоистые, слоистые, слоисто-дождевые) , перед прохождением фронта за 4-6 часов резко падает давление, затем после появления слоисто-дождевых облаков начинаются обложные осадки. После прохождения фронта осадки чаще всего прекращаются, но остаются туманы.
Холодного — образуются облака вертикального развития (кучево-дождевые) , идут ливневые дожди — или ливневый снег, если это зима — гремят грозы, может быть град, сильный ветер. После прохождения фронта облачность размывается, давление растет, осадки прекращаются, но сильный ветер остается.
3. Основной тип воздушных масс в умеренном поясе — полярный или умеренный. Но влияние на погоду в северных районах оказывает арктические воздушные массы, а в самых южных — тропический, так как субарктический и субтропический климаты являются переходными и там господствуют летом соответственно полярная и тропическая ВМ, а зимой арктическая и полярная.
4. Западные и северо-западные районы (основной район зарождения циклонов — Балтийское море и Северное море, реже бывают южные циклоны, которые зарождаются над более теплыми морями) .
Второй район распространения циклонов (но там они бывают реже) — Дальний Восток. Район зарождения циклонов — Тихий океан (Японское море в основном).
Источник
Какие воздушные массы обитают в атлантическом океане?
Ответы
наиболее велика роль атлантического океана, несмотря на то, что его воды нигде непосредственно не омывают территорию страны. в умеренных широтах, в которых располагается большая часть нашей страны, как известно, господствует западный перенос воздушных масс. к тому же на западе россии нет высоких гор, препятствующих переносу воздуха.
вследствие этого влияние атлантики распространяется далеко, вплоть до верхоянского и забайкальского хребтов. с западным переносом распространяются морские воздушные массы умеренных широт. зимой они вызывают смягчение морозов вплоть до оттепелей в западных районах, приносят снегопады. летом приход атлантических масс сопровождается похолоданием и выпадением осадков.
населення україни на 1 січня 2014
року, за оцінкою, становила
45245,9 тис. осіб. з них 31081,0
тис. осіб (68,7%) – жителі міських
поселень і 14164,9 тис. осіб
(31,3%) – жителі сільської місцевості.
у структурі населення україни 53,8% (24327,6 тис. осіб)
жінки і 46,2% (20918,3 тис. осіб) – чоловіки. на кінець 2013 року на 1000
чоловіків припадало 1163 жінки, тоді як на початок року – 1164 (на
початок 2010 року – 1169). у міських поселеннях із 2010 року
співвідношення жінок і чоловіків майже не змінюється і коливається в
межах 1182–1184, а в сільській місцевості зменшується (так, на початок
2010 року в сільській місцевості на 1000 чоловіків припадало 1138 жінок, а
на початок 2014 року – 1122).
на формування статевої структури населення країни в першу чергу
має вплив рівень народжуваності та смертності.
щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. так, у 2013
році від загальної кількості народжених хлопчиків народилось 51,6%, а
дівчаток – 48,4%, або ж на 100 дівчаток припадало 106 хлопчиків.
однак уже смертність дітей віком до 1 року має статеві відмінності:
у 2013 році на 1000 живонароджених відповідної статі померло 8,8
хлопчиків та 7,0 дівчаток. із віком різниця в рівнях смертності зростає.
так, починаючи з віку 20–24 роки смертність чоловіків перевищує
показник для жінок майже втричі.
індикатором суттєвої статевої диспропорції у рівнях смертності
населення є гендерна різниця
показників середньої очікуваної
тривалості життя при народженні: у
2013 році середня очікувана
тривалість життя при народженні для
чоловіків становила 66,34 року, для
жінок – 76,22 року. тобто різниця
середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та
жінками становила 9,88 року, тоді як, наприклад, у швеції та нідерландах
– 4 роки, у німеччині – 5 років.
довідково: постійне населення – це
населення, яке постійно проживає на момент
перепису на певній території, ураховуючи
тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність у
місці постійного проживання не
перевищувала 12 місяців.
довідково: середня очікувана тривалість
життя населення при досягненні точного
віку – середнє число років, яке проживуть ті,
хто дожив до певного віку (початку вікового
інтервалу), за умови збереження в кожному
наступному віці сучасного рівня смертності.
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
на 1 січня 2014 року 3
чисельна «перевага» жінок над чоловіками у складі населення
спостерігається із 35 років та з віком збільшується: в міському населенні
починається з 28 років, у сільському – з 49 років.
статево-віковий склад населення країни – результат дії багатьох
факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних
процесів), так і тих, що на них впливають – історичних та соціальноекономічних. їх вплив відображає статево-вікова піраміда.
статево-вікова піраміда населення україни
на початок 2014 року
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
4 державна служба статистики україни
в останні 12 років, незважаючи
на щорічне зменшення чисельності
населення (як загальне, так і природне
зменшення чисельності населення),
перша найбільша порожнина на
верхній частині статево-вікової
піраміди припадає на роки голодомору
(1931–1934 роки) з піком у 1933 році, після чого у 1935 році знову
спостерігається зростання народжуваності і, відповідно, збільшення
наступна порожнина склалась у роки другої світової війни і тривала
з 1942 року до 1945 року. і як відлуння демографічної кризи цієї війни –
зменшення контингентів населення, народжених у 1965–1969 роках, коли у
дітородний вік вступали особи, народжені у воєнні та перші післявоєнні
ро80-х роках відбулося зростання народжуатку ххі століття – зменшення. починаючи з 2002 року, поступово
зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статевовікової піраміди широку основу.
горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно
числа народжених, «скориговані» впливом смертності й міграції. та70 років утворилась за рахунок
ненароджених дітей другої світової війни (а не за рахунок
смертності). на піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які
спостерігатягом принаймні останніх 80 років.
Источник