Меню

Які береги омиває атлантичний океан

§ 9. Атлантичний океан (підручник)

§ 9. Атлантичний океан

Площа океану – 91, 7 млн км 2 .

Середня глибина – 3 600 м.

Максимальна глибина – 8 742 м.

1. Пригадайте, береги яких материків омивають води Атлантичного океану.

2. Які протоки сполучають Атлантичний океан із Середземним морем та Тихим океаном?

3. Які відомі мореплавці торували простори Атлантичного океану?

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Атлантичний океан лежить між Америкою на заході та Європою і Африкою на сході. Межі з Індійським і Тихим океанами проведені умовно – по меридіанах від мисів на південних краях Африки і Південної Америки до Антарктиди. Назву Атлантичному океанові дали стародавні греки за ім’ям міфічного титана Атласа (Атланта), який нібито стояв на краю Землі і тримав на плечах небозвід. У різний час океан називали «Море за Геракловими стовпами», «Західний океан», «Море мороку». Назва Атлантичний океан утвердилася в географії з 1507 р.

Атлантичний океан – другий за величиною океан планети. Як і Тихий, він простягається від субарктичних широт до Антарктиди (на 16 000 км). Його відмінними рисами є витягнута форма та вузькість. І на півночі, і на півдні він має широке водне сполучення з холодними полярними водами. За глибиною Атлантичний океан є другим після Тихого. Максимальна глибина відмічена у глибоководному жолобі Пуерто-Рико (8 742 м).

Серед морів Атлантичного океану вирізняють внутрішні ( Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське) та окраїнні ( Північне, Карибське). Найбільшими затоками є Мексиканська, Біскайська і Гвінейська. За розмірами вони не поступаються морям.

Більшість островів розташована поблизу суходолу і має материкове походження ( Ірландія, Великобританія, Великі Антильські). Вулканічними є острови Ісландія, Канарські. Коралове походження мають Бермудські острови.

Саргасове море одне з найзагадковіших морів світу. Свою назву воно отримало за скупчення у поверховому шарі води плаваючих бурих водоростей саргасів. Їх пучки зелено-бурими плямами проступають на синій поверхні моря. У 1492 р. Христофор Колумб у своєму щоденнику записав: «Стільки трави, що здавалося, все море кишить нею». Іспанським морякам водорості, вкриті повітряними пухирцями, нагадували сорт винограду сарга. Отже, назва Саргасове море дослівно означає Виноградне море. Цікаво, що воно не має берегів, а його межі визначають океанічні течії.

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Атлантичний океан – найбільш вивчений і освоєний людьми. Перші відомості про нього зібрали фінікійці ще за тисячу років до н. е. Проте тільки у Х ст. вікінгам вдалося перетнути океан і дістатися від берегів Європи до Гренландії і Північної Америки. Початок швидкому освоєнню океану поклав у XV ст. Христофор Колумб. Слідом за ним здійснювали плавання португальці, іспанці, англійці. Відтоді Атлантичний океан став головним водним шляхом на Землі.

Мал. Маршрути подорожей Христофора Колумба

На початку ХІХ ст. російська експедиція Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського провела вивчення проб води з глибин. Всебічні ж дослідження Атлантики почалися тільки наприкінці століття за допомогою спеціально обладнаних експедиційних суден. Англійська експедиція на судні «Челленджер» здійснила проміри глибин, дослідила властивості водних мас, органічний світ океану. У наш час океанологи різних країн світу продовжують вивчати дно, властивості води та течії Атлантичного океану.

БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА. Геологи за зразками порід дна встановили, що Атлантичний океан – наймолодший океан Землі. Майже посеред океану з півночі на південь тягнуться серединно-океанічні хребти – Північноатлантичний і Південноатлантичний. Вони утворюють єдиний підводним гірський ланцюг завдовжки 17 000 км, вершини якого підносяться над дном на 2 000 м. Окремі вершини здіймаються вище рівня океану, утворюючи вулканічні острови. Уздовж середини хребтів проходить розлом земної кори – рифтова долина – завширшки близько 50 км. Вона є однією з найбільших тріщин на поверхні Землі. У цьому місці проходить межа літосферних плит, рухи яких супроводжуються виверженнями вулканів і землетрусами. Виливи магми у рифтовій зоні нарощують краї плит. Завдяки цьому дно Атлантичного океану розширюється зі швидкістю 2 см за рік.

Обабіч серединних хребтів розташовується плоске ложе океану з глибинами 4 – 6 км. На ньому височать сотні підводних гір вулканічного походження. Порівняно з Тихим океаном Атлантичний має ширший шельф, особливо уздовж берегів Європи і Північної Америки.

Мал. Атлантичний океан

Цікава географія

Куди зникла Атлантида

Стародавні легенди, яким понад 3 тис. років, розповідають про Атлантиду –острів-материк, що нібито колись існував у Атлантичному океані. Про нього розповідається в працях давньогрецького філософа Платона, що жив у І V ст. до н. е. Він пише про суходіл, розташований за Середземним морем, який зненацька поглинуло море. Вже в наші часи багато дослідників намагалися відшукати затонулу Атлантиду. Одні шукали її на заході Африки, другі – в Егейському морі, треті – в Індійському океані. Проте пошуки виявилися марними. До цього часу вчені сперечаються про те, була Атлантида чи не було, і якщо була, то де саме.

Робота з картою

1. В яких півкулях розташований океан?

2. Які з морів Атлантичного океану шельфові?

3. Наведіть приклади материкових островів?

4. Назвіть теплі течії північної частини Атлантики. Як вони вливають на формування клімату в Європі?

5. Який напрямок простягання мають серединно-океанічні хребти в Атлантичному океані?

КЛІМАТ . Кліматичні умови Атлантичного океану дуже різноманітні. Це обумовлено його розміщенням в усіх кліматичних поясах земної кулі. Північні та південні райони океану, що розміщуються в полярних і субполярних широтах, мають суворий клімат з від’ємними температурами протягом більшої частини року. При цьому південна частина океану холодніша за північну, оскільки Антарктида є потужнішим охолоджувачем, ніж Арктика.

В помірних широтах на формування клімату впливають західні вітри, які породжують велику кількість штормів (особливо взимку). У тропічних широтах панують пасати. Там спостерігаються н айвищі температури повітря над океаном (+30 0 С) і н айменш а кількість опадів . Північніше екватора виникають тропічні циклони, які іноді перетворюються на урагани. Зароджуючись біля берегів Африки, вони переміщуються до Карибського моря, де набувають максимальної сили. В екваторіальних широтах випадає найбільше опадів – понад 2 000 мм за рік.

Читайте также:  Все контакты лагеря океан

Мал. Атлантичний океан біля берегів Антарктиди

ВОДНІ МАСИ Й ТЕЧІЇ. Водні маси різняться температурою і солоністю. Середні температури поверхневих вод в Атлантичному океані значно нижчі, ніж у Тихому. Найтепліші води (+26 0 С) – в екваторіальних і тропічних широтах. Далі на північ і південь температура води знижується.

Найбільша солоність вод (37,5 ‰) спостерігається в тропічних широтах, де переважає бездощова і спекотна погода. У прибережних водах Антарктиди вона знижується до 33 ‰ через опріснення внаслідок танення криги. Найменшу солоність вод (18 ‰) мають райони океану, куди впадають прісні води великих річок. Наприклад, Амазонка у місці впадіння в Атлантичний океан так опріснює його води, що навіть за кілька кілометрів від берега її можна пити. Особливістю Атлантичного океану є численні айсберги.

Течії в Атлантичному океані, як і в Тихому, утворюють два кола циркуляції води. На відміну від Тихого океану вони спрямовані не по широті, а майже уздовж меридіанів. Причиною цього є витягнутість Атлантики з півночі на південь. Течії переносять водні маси, а з ними тепло і холод з одних широт у інші. Найвідоміша тепла течія – Гольфстрім, яка жене теплі тропічні води на північ. Північніше 40˚ пн. ш. вона повертає на північний схід і називається Північноатлантичною. Обидві течії обігрівають не тільки північну частину Атлантики, а й значно пом’якшують клімат на півночі Європи. За це їх називають „водяними обігрівачами”. Над ними формуються більш теплі і вологі повітряні маси, тому виникають хмари, опади, циклони. Західні вітри переносять їх далі на схід – в Європу. З Північного Льодовитого океану в Атлантичний приходить холодна Лабрадорська течія, яка сильно знижує температуру повітря у прилеглих районах.

Мал. Течії Атлантичного океану

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. Рослини і тварини Атлантичного океану бідніші видами, ніж у Тихому. Це пояснюється геологічною молодістю океану. В Атлантиці поширені різні види водоростей – червоні, зелені, бурі (серед яких і саргассові).

Найбільше різноманітних тварин мешкає в екваторіальних і тропічних водах. Тільки там зустрічаються летюча риба, меч-риба, морська черепаха. Серед коралових рифів живуть баракуда, спиноріг, риба-метелик, риба-ангел. Тільки в Саргасовому морі на глибині 700 м нерестяться вугри, які припливають туди з річок Європи і Північної Америки. Із ссавців є кити, тюлені. В холодних водах різноманітність видів незначна, але загальна кількість тварин дуже велика. На узбережжях материків і островах безліч птахів (чайки, кайри), які живляться рибою.

Мал. Морський сувенір

Мал. Завдяки акціям екологів за останнє десятиріччя в Атлантичному океані збільшилась популяція китів

ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ. Атлантичний океан омиває береги найрозвинутіші країни світу. Його просторами пролягли найжвавіші морські шляхи, якими курсують сотні пасажирських і вантажних суден. На його узбережжях виникли найбільші порти світу. Узбережжя і острови є прекрасними місцями відпочинку і туризму.

Біологічні ресурси використовуються людиною з давніх-давен. Серед риб найбільше промислове значення мають оселедець, тріска, тунець, анчоус, мойва, морський окунь, хек, камбала, сардина. Крім риби виловлюють устриць, кальмарів, крабів, лангустів, креветок. У деяких районах внаслідок надмірного вилову скоротилися запаси риби. Для їх відновлення необхідно на кілька років скоротити промисел.

З мінеральних ресурсів на шельфах є поклади нафти і природного газу. Їх розробляють у Північному морі, Мексиканській і Гвінейській затоках. Видобування здійснюється за допомогою бурових платформ, установлених у морі. Потім нафто- і газопроводами, прокладеними дном, сировину перекачують у сховища. Підводні родовища вугілля розробляють Велика Британія і Канада. На шельфі поблизу Південної Африки відкрито родовища високоякісних алмазів. Їх видобувають на спеціально обгороджених і осушених ділянках. Використовують і будівельні матеріали – пісок, гравій, вапняк-черепашник. З води отримують кухонну сіль та інші речовини.

Енергетичні ресурси Атлантичного океану мало освоєні. Біля узбережжя Франції працює електростанція, що використовує енергію припливів. Країна Кот-д’Івуар отримує електроенергію за рахунок різниці температур поверхневого (+30 0 С) і глибоководного (+8 0 С) шарів води.

ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ВОД. Води Атлантичного океану забруднюються річковими водами, стоками прибережних міст, нафтою. Найбільш забрудненими акваторіями є морські шляхи, якими транспортують нафту. Північне море і прибережні води Північної Америки вкриті багатокілометровими нафтовими плямами.

Забруднення води призводить до скорочення чисельності риби. У забруднених прибережних водах, особливо поблизу великих портів, розвиваються віруси небезпечних хвороб: гепатиту, холери, черевного тифу. Через це численні пляжі Чорного, Балтійського, Середземного морів небезпечні для купання.

Боротьбу із забрудненням води ведуть різними способами. Для збереження природи океану необхідно повсякчас здійснювати спостереження і контроль за його станом. В багатьох країнах заборонено скидати в океан неочищені води з промислових підприємств і суден. Варто пам’ятати, океан і суходіл – нерозривне ціле. Не зумівши зберегти океан, навряд чи люди зможуть зберегти і суходіл.

Запитання і завдання

1. Порівняйте географічне положення і розміри Атлантичного та Тихого океанів.

2. Чому посеред Атлантичного океану виникли серединноокеанічні хребти?

3. Чому води Атлантичного океану поблизу узбережжя Антарктиди мають меншу солоність?

4. Розкажіть про органічний світ Атлантичного океану.

5. Які багатства криються у водах Атлантичного океану?

6. Внаслідок чого води океану забруднюються?

Читайте также:  Наибольшую площадь занимает бассейн северного ледовитого океана

7. Поміркуйте, чому Північну Атлантику називають кухнею погоди Європи.

8. Користуючись картою «Будова земної кори», визначте:

а) які літосферні плити утворюють дно Атлантичного океану;

б) в якому напрямку і з якою швидкістю вони рухаються;

в) які форми рельєфу утворюються на дні внаслідок цих рухів.

1. Підпишіть на контурній карті назви: островів – Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису; підводних хребтів – Північноатлантичний, Південноатлантичний.

2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх назви – Гольфстрім, Північноатлантична, Лабрадорська, Канарська.

Источник

Які береги омиває атлантичний океан

• про особливості географічного положення та природи Атлантичного океану

• про природні ресурси океану та наслідки їх використання

• риси географічного положення, рельєфу дна та клімату Тихого океану

• найбільші моря, острови та півострови атлантичного океану

• коли розпочалося освоєння атлантичного океану

Атлантичний океан є найбільш вивченим та освоєним порівняно з іншими океанами. Це єдиний океан, що зв’язує дві полярні області планети у вигляді гігантської протоки, яку іноді називають «Атлантичною долиною».

Задовго до тих часів, коли європейці дізналися про існування Тихого океану, вони ходили водами Атлантики, якій і нині належить

провідне місце у світовому судноплавстві. У різні часи океан мав інші назви: «Море за Геракло-вими стовпами», «Західний океан», «Атлантик», «Море мороку» тощо. Назва «Атлантичний океан» уперше з’явилася в 1507 р. на карті німецького картографа М. Вальдземюллера.

Загальні відомості про Атлантичний океан

Площа: 91,7 млн км 2 (разом із морями)

Кількість морів: 14 (найбільші — Саргасове, 6—7 млн км 2 ; Карибське, 2,8 млн км 2 ) Кількість островів: майже 3000. Середня глибина: 3926 м. Максимальна глибина: 8742 м (жолоб Пуерто-Рико)

Географічне положення.

Атлантичний океан є другим за розмірами водним басейном нашої планети, він займає приблизно п’яту частину поверхні Землі. Порівняно з іншими океанами Атлантичний океан значно витягнутий із півночі на південь і має відносно невеликі відстані між східним і західним узбережжями. Від Північного полярного кола до берегів Антарктиди Атлантичний океан простягається на 16 тис. км. У північній та південній частинах океан розширюється, а в екваторіальних широтах звужується до 2,9 тис. км.

Атлантичний океан омиває береги п’яти материків: Євразії, Африки, Північної та Південної Америки, Антарктиди. Завдяки такому розташуванню через Атлантику пролягають численні морські шляхи, які від часів відкриття Америки з’єднували Старий Світ із Новим. На півночі Атлантичний океан сполучається з Північним Льодовитим, на півдні — з Індійським та Тихим океанами.

Берегова лінія океану значно порізана в Північній півкулі, особливо на сході. Тут розташовано багато внутрішніх та окраїнних морів — Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Азовське, а також єдине у світі море без берегів — Саргасове.

На американському узбережжі Атлантичний океан заглиблюється в материк, утворюючи затоки Святого Лаврентія та Мексиканську. Третя велика затока — Біскайська — розташована біля берегів Європи, четверта — Гвінейська — обмежена берегами Африки.

На відміну від Тихого океану, в Атлантиці значно менше островів і вони переважно розташовані поблизу материків. Найбільші острови: Великобританія, Ірландія, Ісландія, Куба, Гаїті, Пуерто-Ри-ко, Ньюфаундленд.

^2^ Будова та рельєф дна.

Атлантичний океан за віком є відносно молодим. Його утворення розпочалося близько 100 млн років тому внаслідок розколу давнього материка Гондвана.

Рельєф дна Атлантичного океану, порівняно з Тихим, не такий складний (рис. 1, 2).

Через весь океан із півночі на південь майже на 17 тис. км тягнеться гігантський Серединно-Атлантичний хребет, який складається з двох частин — Північноатлантичної та Південноатлан-тичної. Центральна частина серединно-океанічного хребта розсічена глибоким розломом завширшки кілька десятків кілометрів, уздовж якого відбувається розходження літосферних плит.

До берегів Європи та Північної Америки прилягає добре розвинений шельф. Глибини, які перевищують 6000 м, на відміну від

Тихого океану, займають в Атлантиці незначні площі. Найбільш глибокі райони океану розташовані біля його західних берегів. Глибоководних жолобів теж небагато, найглибші з них — Пуерто-Рико (8742 м) та Південно-Сандвічевий жолоб (8228 м).

На дні океанічних улоговин океану розташовано багато горбів, підняттів, вулканічних гір.

Атлантичний океан, простягнувшись від Північного полярного кола до Південного, перетинає майже всі кліматичні пояси, тому його кліматичні умови досить різноманітні.

На відміну від Тихого океану, найбільш широка частина Атлантики розташована не в екваторіальних, а в тропічних і помірних широтах. Тут дмуть пасати та західні вітри помірних широт. У північній тропічній частині влітку й восени зароджуються тропічні циклони, які нерідко переходять в урагани. Найбільше їх над Карибським морем та Мексиканською затокою. Для спостереження за розвитком і переміщенням тропічних циклонів у Маямі (місто на узбережжі Атлантичного океану) працює спеціальний «ураганний центр». А в Північній Атлантиці, поблизу острова Ісландія, утворюються циклони, які прямують до Європи й значною мірою впливають на формування її кліматичних особливостей.

Над екваторіальними районами Атлантики впродовж усього року дуже спекотно, середні температури сягають +25 °С, небо затягнуте хмарами, випадають рясні дощі. До океану впадають великі річки — Амазонка, Конго, Нігер, які значною мірою опріснюють екваторіальні водні маси Атлантики.

У полярних широтах кліматичні умови Атлантичного океану формуються під впливом Північного Льодовитого океану на півночі та Антарктиди на півдні. Великі брили льоду — айсберги — відокремлюються від Гренландії та Антарктиди та виносяться у відкритий океан до 40-х паралелей. Ці райони Атлантики небезпечні для судноплавства.

У 1912 р. пасажирський лайнер «Титанік» приблизно за 800 км від острова ньюфаундленд зіткнувся з айсбергом і затонув. Жертвами катастрофи стали понад 1,5 тис. осіб. Сьогодні океан пильнують спеціальні кораблі та літаки Міжнародного льодового патруля.

Читайте также:  Конструктор laser pegs океан

Середня температура поверхневих вод Атлантики нижча, ніж

у Тихому океані,—+16,5 °С (рис. 4). Найбільша солоність (37,5 %о)

спостерігається в субтропічних і тропічних широтах, найменша (33 %) — у прибережних водах Антарктиди (рис. 5).

В Атлантичному океані, як і в Тихому, утворюються два кола поверхневих течій, але через значну видовженість Атлантичного океану з півночі на південь у ньому більш розвинені меридіональні потоки вод, ніж широтні. Через Північну Атлантику проходить тепла течія Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі (рис. 3). На виході з Мексиканської затоки вона переносить 25 млн м 3 води за секунду. Це у 20 разів перевищує витрати води всіх річок планети. Під дією західних вітрів один із потоків Гольфстріму утворює Північноатлантичну течію, яка несе до північного сходу Європи мільярди тонн теплої води.

Органічний світ Атлантичного океану за кількістю видів значно поступається Тихому океану. Однією з причин цього є його геоло-

гічна молодість. Однак у кількісному відношенні океан багатий на організми, життя яких пов’язане насамперед зі значним розвитком шельфу.

У розподілі органічного світу океану чітко простежується зональність. У водах полярних широт навесні та влітку бурхливо розвивається планктон, яким живиться криль. Це приваблює численних риб, морських птахів, ластоногих, китів. У помірних широтах відбувається активне змішування різних водних мас, що сприяє скупченню риби. Особливо багаті на живі організми Північне та Балтійське моря. Тут із давніх часів ловлять камбалу, тріску, скумбрію, оселедець. У тропічних областях найбільш багаті на живі організми води холодних течій — Канарської та Бенгельської. Густота планктону тут сягає 16 тис. особин на 1 м 3 води. Тут багато летючих риб, кальмарів, восьминогів, акул. Промислове значення мають макрелі,

тунці, сардини, анчоуси. Для тропіків і субтропіків океану характерні корали, особливо багато їх у Карибському морі.

В екваторіальних водах мешкають морські черепахи, медузи, каракатиці, далеко в океан із потужними потоками великих річок «мандрують» прісноводні риби.

^5^ Природні ресурси океану та їхнє використання. Вплив океану на

життєдіяльність людей прилеглих материків.

Атлантичний океан посідає перше місце серед океанів за ступенем господарського освоєння (рис. 6). Від часів Х. Колумба між Європою, Африкою та Америкою через Атлантичний океан прокладені численні водні, а з часом і повітряні шляхи, лінії зв’язку. Через Атлантику здійснюється понад 50 % усіх морських перевезень.

Атлантичний океан дає 20 % світового вилову риби та морепродуктів. Проте останнім часом частка Атлантичного океану у світовому рибальстві зменшується: наприклад, тріска та хек, які раніше зграями кружляли навколо рибальських човнів біля берегів півострова Лабрадор, унаслідок надмірного виловлювання перебувають під загрозою зникнення. Це стосується також китів, морських котиків, тюленів і багатьох інших морських організмів. Ось чому міжнародні організації розробляють заходи щодо регулювання вилову риби та інших мешканців океану.

Шельф Атлантики багатий на родовища нафти, природного газу, фосфоритів, солей та інших корисних копалин (рис. 7). Через видобуток нафти в Північному морі, Мексиканській і Гвінейській затоках на поверхні води утворилися величезні нафтові плями площею в сотні кілометрів. Це завдає величезної шкоди природним комплексам океану.

^6^ охорона природи океану.

Інтенсивна господарська діяльність на узбережжі та у відкритих водах створює загрозу природному середовищу Атлантики — забруднюються води, повітря, зменшуються запаси цінних промислових риб і тварин. Із метою запобігання подальшому погіршенню екологічної ситуації в Атлантиці між країнами укладаються міжнародні угоди, розробляються наукові рекомендації щодо бережливого використання ресурсів океану.

На берегах Атлантичного океану розташовані найбільші курорти світу. Особливо популярним серед туристів районом Атлантики є Середземне море — колиска сучасної цивілізації.

У 2013 р. для проведення постійних спостережень за певними ділянками Атлантичного океану на його глибинах встановлено

веб-камери. Вчені залучили для цієї справи підводні апарати, які розташували на різних глибинах. Завдяки їм розпочато цілодобову високоякісну онлайн-відеотрансляцію з глибин океану.

> Атлантичний океан — другий за розмірами океан світу — простягається в меридіональному напрямку від субарктичних широт до берегів Антарктиди.

• Характерними рисами рельєфу дна є широкий шельф, невелика кількість глибоководних жолобів, паралельне відносно берегів розташування серединно-океанічного хребта.

• Видовженість океану з півночі на південь спричиняє різноманіття його кліматичних умов.

• Середні температури поверхневих вод океану дещо нижчі, ніж у Тихому океані, а показники солоності — вищі. У високих широтах спостерігається велика кількість айсбергів і дрейфуючої криги.

• Порівняно з іншими океанами ресурси Атлантики більшою мірою використовуються в господарській діяльності.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Про які особливості географічного положення Атлантичного океану ви дізналися з карт атласу та тексту параграфа? 2. Які особливості характерні для рельєфу дна атлантичного океану? 3. У чому полягають відмінності рельєфу дна Тихого й атлантичного океанів? 4. Якими причинами пояснюється різноманіття кліматичних умов атлантичного океану? Як змінюються температурний режим та кількість опадів у напрямку від екватора до полюсів? 5. наведіть приклади впливу течій атлантичного океану на клімат прилеглих територій материків. 6. на які природні ресурси багатий атлантичний океан? Які частини атлантичного океану найбільш забруднені? Чим це пояснюється?

Чому середня температура поверхневих вод Південної Дтлантики на 6 °С холодніша за Північну?

Практична робота 12 (продовження)

Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті.

Позначте на контурній карті географічні об’єкти та течії атлантичного океану: рельєф: Північноатлантичний і Південноатлантичний хребти; течії: Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, лабрадорська, Бразильська, Бенгельська.

Ви вже знаєте, що в Саргасовому морі багато водоростей, проте океанологи називають цю ділянку атлантичного океану «блакитною океанічною пустелею». дізнайтеся, чому води Саргасового моря бідні на органічний світ.

Источник

Adblock
detector