Які материки омиває індійського океану

§ 10. Індійський океан (підручник)

§ 10. Індійський океан

1. Пригадайте, хто з мореплавців-європейців уперше перетнув Індійський океан.

2. У яких кліматичних поясах розташований Індійський океан?

3. Які вітри називають мусонами?

Площа океану – 76,2 млн км 2 .

Середня глибина – 3 700 м.

Максимальна глибина – 7 729 м.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І РОЗМІРИ. Індійським океан нарекли за назвою величезної, казково багатої країни Індії, береги якої він омиває. А сама Індія дістала таку назву від річки Інд, що протікає «країною індів». Така назва океану вперше з’явилася на португальській карті 1490 р. До цього океан називали Великою затокою, Еритрейським морем, Індійським Червоним морем, Південним морем.

Індійський океан розміщується між Африкою, Азією, Австралією і Антарктидою. На відміну від Тихого і Атлантичного, він лежить переважно у Південній півкулі. Індійський океан широко сполучається з Тихим і Атлантичним. Але він не має зв’язку з Північним Льодовитим океаном – доступ до нього заступає Євразія. Індійський океан є третім за величиною океаном Землі.

На півночі берегова лінія океану розчленована Бенгальською і Перською затоками, Аравійським і Червоним морями, що глибоко врізаються в суходіл. Островів порівняно мало. Найбільші з них – Мадагаскар і Шрі-Ланка – мають материкове походження. Є також вулканічні та коралові острови.

Мал. Індійський та Тихий океан и

Мал. Суецький канал з‘єднує акваторії Атлантичного та Індійського океанів

Робота з картою

1. Визначте основні особливості географічного положення океану.

2. Узбережжя Індійського океану – район стародавніх цивілізацій. Назвіть давні держави світу, що виникли на його берегах.

3. Як розташовані серединно-океанічні хребти? На які улоговини вони поділяють западину океану?

4. Яку особливість має шельф Індійського океану? Які затоки й острови знаходяться на шельфі? Яке з морів Індійського океану більшою своєю частиною розташоване на шельфі?

5. Які течії виникають взимку в північній частині океану? Як змінюється їх рух влітку?

ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Є відомості, що Індійський океан люди почали освоювати ще за 3 тис. років до н. е. Його водами єгипетські, фінікійські, індійські мореплавці та купці доставляли спеції, слонову кістку, тканини. У ХV ст. китайський мореплавець Жен Хо плавав Індійським океаном до берегів Індії і далі – до Африки. А в 1498 р. португалець Васко да Гама став першим європейців, який перетнув Індійський океан і досягнув берегів Індії. У ХVІІІ ст. англійський мореплавець Джеймс Кук зробив перші проміри глибин океану.

Всебічне ж вивчення Індійського океану океанологами почалося у ХІХ ст. Англійські, німецькі та російські експедиції на науково-дослідних суднах вивчали будову дна, властивості вод і органічний світ океану. Нині вчені різних країн світу продовжують досліджувати океан за допомогою підводних апаратів та штучних супутників Землі.

БУДОВА ТА РЕЛЬЄФ ДНА . Індійський океан лежить у межах трьох літосферних плит – Африканської, Індо-Австралійської і Антарктичної. На межі цих плит виникли серединно-океанічні хребти. Вони трьома гілками – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський хребет –розходяться від центру. Для хребтів характерні глибинні розломи, тому в цих районах часто трапляються землетруси і виверження вулканів. Розломи земної кори продовжуються в Червоному морі і далі на суходолі. Між підводними хребтами на дні лежать улоговини. Вони є горбистими рівнинами. На відміну від Тихого океану, в Індійському мало глибоководних жолобів. Максимальна глибина відмічена у Зондському жолобі (7 729 м), який знаходиться в східній частині океану.

Підводні окраїни материків, що обрамляють Індійський океан, тягнуться вузькою (до 100 км) смужкою шельфу і обриваються вниз крутими материковими схилами.

Цікава географія

Вчені вважають, що внаслідок руху літосферних плит приблизно через 50 млн років Індійський океан збільшиться у розмірах. Натомість Тихий океан зменшиться. Африка зміститься далі на північ, Австралія перетне екватор і з ’ єднається з Євразією. Проте це тільки прогноз, що потребує уточнення.

КЛІМАТ І ВОДНІ МАСИ. Географічне положення є визначальним чинником у формуванні клімату Індійського океану. Північна частина океану лежить в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах, тобто в жаркому тепловому поясі. Тому води там добре прогріваються, а моря і затоки найтепліші у Світовому океані. Найвищі температури вод спостерігаються у Червоному морі та Перській затоці – до +35 0 С.

Ця частина океану перебуває під значним впливом суходолу. Тому клімат там формують мусони – вітри, що змінюють напрямок за сезонами року. Влітку над прогрітим суходолом встановлюється низький тиск, а над відносно теплим океаном – високий. Тоді південно-західний вологий мусон дме з океану. Взимку, навпаки, над холодним суходолом виникає область відносно високого атмосферного тиску, ніж над океаном. В результаті утворюється сухий північно-східний мусон, що дме з материка. Тому в північній частині океану два сезони – спекотне, хмарне, дощове, штормове літо та тепла, тиха, суха, сонячна зима. У західній частині океану зароджуються тропічні циклони (урагани). Рухаючись на північ до південних берегів Азії, вони спричиняють великі руйнування.

Південна частина Індійського океану досить холодна внаслідок охолоджуючого впливу Антарктиди. Біля її берегів температура поверхневих вод становить –1,5 0 С. Межа плавучої криги доходить до 60 0 пд. ш., поширені айсберги. У помірних широтах протягом року панують сильні західні вітри, що спричиняють часті шторми.

Від співвідношення кількості атмосферних опадів і випаровування залежить солоність поверхневих вод океану. В екваторіальному поясі, де випадає найбільша кількість опадів (до 3 000 мм за рік), які опріснюють води, солоність становить 34 ‰.. У тропічному поясі опадів випадає мало, а випаровування велике, тому води там солоніші – 37 ‰. Найвищу солоність у світі має Червоне море – 42 ‰. Біля берегів Антарктиди солоність знижується через опріснення талими водами льодяного покриву.

ТЕЧІЇ. У північній частині океану течії тісно пов’язані з мусонами. Взимку під дією північно-східного мусону виникає потужна тепла Мусонна течія, яка переносить поверхневі води океану із сходу на захід. Влітку внаслідок південно-західного мусону вона слабне, натомість Сомалійська течія різко підсилюється і поверхневі води рухаються у зворотному напрямку – із заходу на схід. Таким чином мусони перебудовують систему поверхневих течій в океані за сезонами року: влітку рух води здійснюється за годинниковою стрілкою, а взимку – проти годинникової стрілки.

У південній частині Індійського океану утворюється колоподібний рух поверхневих вод проти годинникової стрілки, як і у Тихому та Атлантичному океанах у цих широтах.

Мал. Індійський та Тихий океан и. Течії

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ . Води Індійського океану є середовищем існування різноманітних рослин і тварин. Бурі, зелені та червоні водорості облямовують береги материків і островів, утворюючи підводні луки. Серед сотень видів риб поширені сардинела, скумбрія, ставрида, нототенія, окунь, тунець, корифена. У відкритому океані живуть різні види акул і летючі риби.

Особливо багате життя вирує у прибережних районах і на мілководді поблизу коралових рифів. Там мешкають каракатиці і кальмари, лангусти і креветки, морські зірки і морські їжаки. Морські змії, які живляться рибою, дуже отруйні (їх отрута в 12 разів смертоносніша за отруту кобри). Є гігантські черепахи та дельфіни. У помірних і приполярних широтах поблизу Антарктиди багато китів і тюленів.

Мал. Морська зірка

Мал. В теплих водах Мозамбікської затоки

ПРИРОДНІ БАГАТСТВА. На відміну від інших океанів, біологічні ресурси Індійського океану мало вивчені і використовуються недостатньо. Зокрема вилов риби, за підрахунками фахівців, можна збільшити у кілька разів.

За запасами і видобуванням нафти і газу Індійський океан посідає перше місце у Світовому океані. Його Перська затока стала візитною карткою морського нафтовидобутку. На її шельфі освоюються одні з найбільших у світі нафтогазові родовища. Нафта й газ вивозяться танкерами у різні країни. У прибережних районах добувають олов’яну руду та фосфорити.

Країни, що розташовані на північно-західному узбережжі Індійського океану в жаркому тропічному поясі, потерпають від нестачі прісної води. Тому там навчилися опріснювати солону морську воду.

Через Індійський океан пролягли численні морські шляхи світового значення. Рукотворний Суецький канал з’єднує Червоне море Індійського океану із Середземним морем Атлантичного океану. Він скоротив шлях з Європи в Азію на 9 000 км. Північні узбережжя океану – чудові місця відпочинку. Цьому сприяють теплий клімат, прекрасні піщані пляжі, мальовничі краєвиди островів, унікальний підводний світ (мал. 38).

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ОКЕАН. Індійський океан – це акваторія, де видобуваються і якою транспортуються величезні обсяги нафти. Так, із Перської затоки, яка всіяна нафтовими вишками і платформами, щогодини проходять 6 навантажених нафтою танкерів. Щорічно з неї вивозиться близько 1 млрд тонн нафти. Це неминуче призводить до забруднення нафтопродуктами (бензином, мазутом) і нафтою океанічних вод . Виливи нафти трапляються внаслідок аварій при транспортуванні. Нафта, що легша за морську воду, розливається по її поверхні тонкою плівкою. Плівка не пропускає повітря. Це призводить до загибелі морських мешканців, що потрапили в зону її поширення.

Очищення води від нафтового забруднення здійснюють за допомогою спеціальних суден-сміттєвловлювачів, що збирають сміття і плаваючу нафту з поверхні. Проте такі заходи повинні бути більш інтенсивними і своєчасними.

Запитання і завдання

1. Порівняйте географічне положення Індійського океану з розташуванням Тихого і Атлантичного океанів. Який вплив на природу Індійського океану здійснює його географічне положення?

2. Поясніть, як залежать від клімату температура і солоність поверхневих вод Тихого океану.

3. Використовуючи карту, назвіть якими течіями утворені коло обіги води в Індійському океані в Північній і Південній півкулях. Чому в північній частині Індійського океану виникають мусонні вітри. Як змінюються під їх впливом поверхневі течії?

4. Розкажіть про тваринний світ Індійського океану. Які основні промислові риби там виловлюють?

5. Які мінеральні ресурси видобувають на шельфі Індійського океану? Як це пов’язано із забрудненням океанічних вод?

6. Користуючись картою «Будова земної кори», визначте:

а) яке простягання мають серединно-океанічні хребти в Індійському океані;

б) на які улоговини вони ділять западину океану;

в) які острови є вершинами серединно-океанічних хребтів.

1. Підпишіть на контурній карті назви: островів – Мадагаскар, Шрі-Ланка; заток – Бенгальська, Перська; морів – Аравійське, Червоне; підводних хребтів – Аравійсько-Індійський, Західноіндійський, Центральноіндійський.

2. Позначте відповідними кольорами теплі і холодні течії та підпишіть їх назви – Мусонна, Сомалійська.

Источник

Материки и государства, омываемые Индийским океаном

Индийский океан по площади занимает пятую часть водной поверхности Земли. В его акватории находится множество мест, популярных у туристов и исследователей. Это несложно объяснить, если посмотреть, какие материки омывает Индийский океан.

Исторические факты

Водоемы планеты намного моложе ее горных массивов. Как установлено учеными, Индийский океан образовался 120-140 млн лет назад. Это произошло в момент раскола праконтинента Гондвана, когда его части, превратившиеся впоследствии в отдельные материки, стали двигаться в разные стороны.

Первобытным людям акватория этого крупного водоема была хорошо знакома. Они пересекали его уже 40-50 тыс. лет назад. Историки уверены, что по воде первые поселенцы смогли добраться из Азии в Австралию.

В I в. н. э. суда римлян через Красное море плавали к побережью Восточной Африки, южной Аравии, западной Индии. Центром торговли была Александрия, куда привозили мирру, черепаховые панцири, слоновую кость, сандаловое дерево, шелка.

Римляне везли в Африку и Индию металлы, орудия для обработки земли, одежду, лошадей и мулов, вина, оливковое масло. На торговле индийскими пряностями семьи купцов и судовладельцев зарабатывали состояния.

Первым из европейцев, прошедших из Старого Света в Индию морским путем по Индийскому океану, оказался Васко да Гама. Это путешествие заняло несколько лет и длилось с 1497 по 1499 г.

Официально именоваться Индийским водоем стал лишь в XVI столетии, хотя данное название ему дал еще в I в. римский исследователь Плиний Старший.

В акватории океана в 2004 г. случилось мощное землетрясение магнитудой в 9,3 балла. Это были самые сильные толчки из когда-либо фиксировавшихся на планете. Жертвами землетрясения стало 300 тыс. человек, большая их часть погибла от цунами, спровоцированного подземными толчками.

Особенности и географическое положение

Океан преимущественно находится в Южном полушарии. С запада он ограничен Африканским континентом, с востока — Австралией, с севера — берегами Азии, с юга — Антарктидой.

На юго-востоке его воды встречаются с водами Тихого, а на юго-западе — Атлантического океана. Установление границы между водными массивами вызывает трудности, поэтому условно считается, что она проходит по меридианам.

Индийский и Атлантический океаны разделяет меридиан, проходящий через 20° восточной долготы, Индийский и Тихий — меридиан, который соответствует 146°55’ восточной долготы.

Площадь водного объекта превышает 76 млн кв. км. Он занимает 20% всей акватории Мирового океана. Самая глубокая отметка — одна из впадин в Зондском желобе, находящаяся недалеко от острова Бали, принадлежащего Индонезии. Расстояние от поверхности до дна здесь составляет 7729 м.

Вода в океане прозрачная, светло-синего или голубого, как у берегов Антарктиды, цвета. Объяснить это можно тем, что его питает небольшое количество крупных пресноводных рек.

Такими водными артериями в Азии стали Салуин и Иравади, впадающие в океан на территории государства Мьянма, а также Ганг, которая сливается с водами Бенгальского залива. На Африканском континенте океан питают реки Замбези и Лимпопо, впадающие в него на территории Мозамбика, а в Австралии — река Муррей.

Малая пополняемость пресной водой — причина того, что океанические воды характеризуются высоким показателем солености. В Персидском заливе она составляет 37-39 промилле, а в Красном море, признанном самым соленым на Земле, — 41 промилле.

Океан выделяется на фоне других высотой приливов. Так, у берегов Индии, близ города Мумбаи, они достигают 5-6 м, а у северного побережья Австралии, рядом с городом Дарвин, океанские воды поднимаются на 7-8 м.

Какие материки омывает Индийский океан

Океаном омываются берега сразу 4 континентов:

• западного побережья Африки;
• северного берега Азии;
• восточного побережья Австралии;
• части северной оконечности Антарктиды.

Интересно, что часть географического сообщества придерживается другого мнения и считает, что океан не омывает Антарктику. В 2000 г. странами-членами Международной гидрографической организации было принято решение выделить в качестве самостоятельного Южный океан, соединяющий в себе воды Тихого, Индийского и Атлантического, окружающие самый холодный материк на планете.

Прибрежные страны, которые омывает Индийский океан

Океанические воды омывают берега 9 стран Африканского континента: Египта, Кении, Мозамбика, Сомали, Судана, Танзании, Джибути, Эритреи и ЮАР.

В Азии выход к Индийскому океану есть у 16 государств: Индии, Бангладеша, Израиля, Йемена, Иордании, Ирана и Ирака, Катара, Кувейта, Мьянмы, Малайзии, Омана, ОАЭ, а также Пакистана, Таиланда и Саудовской Аравии.

Океаном омываются берега материка-государства Австралии.

Островные государства

В акватории находится несколько островных государств. Наиболее крупные — это Мадагаскар, расположенный у берегов Африки, Шри-Ланка и Индонезия, географически относящиеся к территории Азии.

Меньшую площадь имеют Бахрейн, Восточный Тимор, Маврикий, Мальдивы, Сейшелы, Коморские и Кокосовые острова. Площадь последних не превышает 14 кв.км.

Течения Индийского океана

В глубинах водоема формируются различные течения.

Несколько из них являются теплыми:

1. Северное Пассатное, формирующееся в водах близ Океании. Его водные массы движутся с востока на запад. Вблизи полуострова Индостан, занимаемого современной Индией, Пакистаном и Бангладешем, происходит разделение течения на 2 потока. Первый уходит в северном направлении, из него рождается Сомалийское течение. Второй несет свои воды на юг и затем вливается в экваториальное противотечение.
2. Южное Пассатное, берущее начало близ островов Океании. Оно направляется с востока на запад, к Африканскому континенту, и достигает Мадагаскара.
3. Мадагаскарское. Поток является ответвлением Южного Пассатного течения. Водные массы следуют с севера на юг, придерживаясь направления вдоль восточного побережья Мадагаскара. Течение движется параллельно Мозамбикскому. Летом, в феврале, водные массы прогреваются до +28°C, а зимой, в августе, остывают до +23°C.
4. Мозамбикское. Поток также ответвляется от Южного Пассатного течения. Он движется вдоль берега Африканского континента. На юге его воды сливаются с течением мыса Игольного, называемым еще Агульяс. Температура воды остается стабильной круглый год и составляет +25…+26°C.
5. Агульяс. Этот узкий и быстрый поток проходит в южном направлении вдоль восточного побережья Африканского континента. По мере приближения к южной оконечности материка течение начинает поворачивать в сторону запада. Когда поток достигает Южного океана, он совершает разворот и направляется в обратную сторону, на восток.

Теплые океанические течения несут к берегам остров и континентов хорошо прогревшиеся влажные воздушные массы. Достигнув суши, они влияют на климат, вызывая обильные дожди.

Наибольшие разрушения осадки приносят в Индию, где становятся причиной сильных наводнений. Теплый влажный воздух способствует формированию на Мадагаскаре и побережье Индии влажных и муссонных лесов.

Некоторые из течений, формирующихся в океане, являются холодными:

1. Сомалийское. Водные потоки движутся вдоль побережья полуострова Сомали. В летние месяцы холодные водные массы поднимаются из глубины, и температура на поверхности океана может опускаться до +13°С. Течение способно изменять свое направление. Это происходит дважды в год и связано со сменой сезона муссонов.
2. Западно-Австралийское. Оно движется с юга на север, огибая западное побережье Австралии. Приближаясь к экватору, холодные водные массы прогреваются до +26°C, но в зимние месяцы у Австралийского континента их температура не поднимается выше +20°C.
3. Течение Западных ветров огибает планету близ побережья Антарктиды между 40 и 55° южной широты.

С холодными течениями на сушу приходит сухой прохладный воздух. Он способствует образованию в прибрежных районах саванн, полупустынь и пустынь. Так, холодные океанические течения стали причиной формирования саванн с низкорослой растительностью на полуострове Сомали и пустыни Те-Пиннаклс на западе Австралии.

Источник